Інтелектуальні технології, ігрові елементи та створення контенту.

Саме ці інструменти стають ключовими на сучасному етапі розвитку інформаційної та медіаграмотності у світі.

Отже, якщо коротко підсумувати одну з обговорюваних панелей "Глобальна співпраця у сфері підвищення медіаграмотності населення різних країн", яка проходила на конференції "Медіаграмотність в умовах війни та глобальних змін", що відбулася в Києві 11 листопада.

Усі учасники форуму одностайно зазначили, що наявність когнітивного рівня, який охоплює знання основ медіаспоживання та критичного мислення, є недостатньою. Оскільки формат блогу не дозволяє детально розглянути всі виступи, я зосереджуся на трьох спікерах — міжнародних фахівцях у галузі медіаграмотності та боротьби з дезінформацією.

Марін Лессенський, програмний директор Інституту відкритого суспільства у Софії (OSIS), Болгарія, презентував 2023 року найбільший у Європі Індекс медіаграмотності. Цей індекс аналізує здатність країн протистояти дезінформації у понад 40 європейських державах. У процесі його створення враховувалися такі фактори, як якість освіти, стан свободи слова, а також рівень довіри до медіа і суспільства в цілому. Дослідження 2023 року виявило тісний зв'язок між свободою медіа та загальним рівнем освіти в європейських країнах. Висока якість освітньої системи в скандинавських країнах стала основою для досягнення найвищих показників свободи слова та відповідної довіри до медіа.

Цікаво зазначити, що згідно з даними щодо споживання новин у 2022 році в Європейському Союзі, телебачення продовжує залишатися на першому місці з 75% аудиторії. На другій сходинці розташувались онлайн-медіа з 43%, а троє з невеликим відставанням займає радіо – 39%. У п’ятірці популярних джерел новин для європейців також знаходяться соціальні медіа та друковані видання, які отримали 26% і 21% відповідно. Це підкреслює, що європейці надають перевагу професійним медіа, а не соціальним платформам, що є наслідком ефективно реалізованої політики медіаграмотності.

Клер Вордл, авторка концепції "інформаційного безладу" та доцентка кафедри комунікації в Корнеллському університеті (США), представила свою класифікацію різновидів інформаційних спотворень: міс-, мол- та дезінформацію, які вона називає "три складові інформаційного безладу". За словами дослідниці, наслідком цього шкідливого інформаційного впливу стає явище, яке вона описує як "білий шум". У такій ситуації люди втрачають свої інформаційні орієнтири і вже не можуть оцінювати джерела інформації за їхньою якістю.

Рамон Салаверріа — викладач журналістики в Школі комунікацій Наваррського університету, який під час свого виступу акцентував увагу на викликах і можливостях, що виникають у зв'язку зі штучним інтелектом у процесі розвитку медіаграмотності. Він зазначив, що "інформаційна грамотність повинна враховувати та реагувати на вплив штучного інтелекту в медіапейзаже". Професор Салаверріа підкреслив, що штучний інтелект відкриває нові горизонти для створення, розповсюдження та верифікації інформації. Проте, серед ризиків, пов'язаних із цією технологією, він виділив можливість поширення дезінформації, загрози для приватності, а також порушення морально-етичних норм.

Упевнений, що мету заходу -- дати поштовх до пошуку нових ідей та інструментів медіаосвіти, а також обмін досвідом -- було досягнуто. Але, як на мене, головне, що попри просвітницьку проблематику, на форумі неодноразово лунали слова "медіаплюралізм", "свобода слова" та "вільний медіапростір". І це, як на мене, дуже показово. Коли в Україні під час війни наголошують на розширенні, а не обмеженні демократичних свобод і свободи медіа насамперед.