Сергій Притула висловив думку: "Перемогти у війні складно, коли вдаряєш по своїх."


Український активіст та політичний діяч Сергій Притула висловив свою думку щодо ідентифікації ворога для військово-політичного керівництва країни, а також прокоментував ситуацію з оголошенням у розшук активіста Сергія Стерненка.

"Хто є вашим супротивником? Це питання я адресую насамперед у кабінети вищого військово-політичного керівництва країни.

Відповідь, здавалося б, очевидна: усі ті, хто ставлять під загрозу суверенітет України, ті, хто підриває оборонні можливості нашої країни, а також ті, хто впроваджує російські наративи в українське суспільство.

Передусім мова йде про Росію як основного агресора.

Проте, очевидним є той факт, що росія досі не вичерпала свій агентурний ресурс в Україні, завдання якого - руйнація нашої єдності. Підрив довіри насамперед до тих, хто своєю діяльністю та риторикою цементує цю єдність, пропонуючи українцям інструменти для залучення до спільного знаменника боротьби за свободу.

Представники українського громадянського суспільства, до складу якого активно входить волонтерський рух, постійно звертають увагу влади та правоохоронних органів на осіб і питання, які потребують особливої уваги.

Це триває роками і десятиліттями, але цей діалог нагадує розмову із слабочуючим жирафом. В сенсі того, що відповідальні особи або не чують нас, або приймають рішення із таким запізненням, що в них вже і потреби не має.

Ще до повномасштабного вторгнення громсектор наводив безліч аргументів, чому такі, як Мураєв, Кива, Бойко, Дубінський і т.д. - зрадники.

Як наслідок, перший втік, другого довелось діставати аж в рф, третій досі комфортно почуває себе у парламентській залі, а Дубінський "присів" лише після того, як потрапив під санкції США (категорія дуже грубих натяків).

Сліпота до реалій та саботаж виконання своїх обов'язків людьми на відповідних посадах були очевидними під час того, як один за одним за кордон виїжджали ті, хто мав би заїхати на СІЗО: Одарченко, Дмитрук, Куницький.

Досить кумедний персонаж, який ніяк не може змусити себе замовкнути, щоб не почути неприємні коментарі, чи то щодо певних чиновників, чи то про ситуацію на фронті.

Ще раз підкреслюю... не вирішувати проблеми, не розглядати можливість кадрових змін в структурах, не заглиблюватись у питання російського паспорта мера Одеси, а просто знайти спосіб, щоб він замовк.

І спроби ж були неодноразово. Насамперед замахи на його життя.

У будь-якій державі, де верховенство права є не ефемерним, а реальним, людині після трьох замахів виділили б охорону. У нас же його судили.

Справа була зшита білими нитками, через що й розходилася по швах, але українська судова система не відступала, прокладаючи шлях до ефекту Барбари Стрейзанд. Все завершилось протестами на вулиці Банковій.

Зараз ситуація в рази складніша. Зараз велика війна. І "стрибок" у бік одного волонтера, тим більше, калібру Стерненка - це стрибок на волонтерський рух в цілому. І на військових, життя яких залежить від волонтерської допомоги. То ж і масштаб наслідків може бути катастрофічним!

У той час, коли народний депутат Євгєній Шевчєнко, який є яскравим представником російської "консервації", відкрито погрожує президентові усуненням від посади та вимагає повернення в парламент таких осіб, як Шуфрич і Дмитрук, ми стаємо свідками тиску на незручного волонтера, який сміливо називає речі своїми іменами.

Це відбувається в надзвичайно жалюгідний спосіб. Отже, я знову звертаюся до початкового питання, яке піднімав у цьому записі!

Хто є вашим супротивником?

Чи не ті ж самі особи, які подають до суду на українських волонтерів та військових? Чи не ті ж Євгени Шевченки, яких ще до початку повномасштабної війни потрібно було заарештувати? Чи не колаборанти на кшталт Гнатенка чи Аксьонова, які організовували "референдуми" на Донбасі в 2014 році, а тепер займають місця в парламенті?

Ні? А хто ж тоді? Стерненко?

Який якраз і викриває всю ту проросійську потороч, яку ви вперто не хочете помічати? Який, опираючись на пожертви від мільйонів людей, тільки цього року доправив на передову 100К+ дронів?

Отже, маю для вас неприємну новину, шановні. Ми не зможемо виграти цю війну. Адже важко досягти перемоги, якщо ви завдаєте ударів по своїм!

І що найогидніше, так це те, що для боротьби зі Стерненком залучаються різноманітні проросійські медіа помийки та різного роду вошиві блогери, які підгавкують на український волонтерський рух, сидячи з ноутбуками в країнах Євросоюзу.

Визначтесь, будь ласка, хто ж для вас ворожий елемент: шарій та страна.юа чи людина, за якою стоїть горою український солдат та українське суспільство.

Хочу висловити максимальну підтримку Сергієві, а також вдячність від нашого фонду за те, що ми, розподіляючи ті ж FPV-дрони по лінії фронту, завжди маємо розуміння того, потреби яких підрозділів вже закриті і кому наша допомога є найнагальнішою.

Вищому керівництву Генштабу варто зосередити свої зусилля на фронті, а не на конфліктах із волонтерами. У нас є спільний противник - Росія та її сателіти. Давайте об'єднаємося проти них!

Дякую за вашу увагу!

Related posts