Представники ООН у Курщині: значуща (не)реальна місія

Україна направила запит до Організації Об'єднаних Націй (ООН) та Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) з метою організації візиту до Курської області Росії. Представники ООН повідомили, що готові відвідати територію Курської області, яку контролює Україна, проте для реалізації цього плану їм необхідно отримати дозвіл з боку російської влади. Таким чином, можна припустити, що така місія є малоймовірною. Адже присутність українських військових у Курській області є серйозним ударом по іміджу Москви.

Найголовніше - треба не забувати, що росіяни не особливо квапилися надавати якісь там дозволи на окупованих ними територіях України. Адже їм невигідно давати можливість фіксувати свої ж злочини. Тим паче, їм невигідно надавати можливість Україні показати, що вона не коїть такі злочини на території Курської області. Тому, звичайно, РФ навряд чи погодиться на "курську місію" міжнародників.

У свою чергу, присутність місії ООН у Курську є необхідною для демонстрації контрасту між областями, які контролюють українські Сили оборони, та діями росіян на наших окупованих землях. Вважаю, що це питання слід розглядати виключно в рамках посилення тиску на Москву.

Звісно, Росія не хоче, щоб на неї чинили тиск, тому, логічно, що вона буде всіляко пручатися.

Загалом, курська операція Сил оборони України - це дуже важлива річ не лише з воєнної точки зору. Вона важлива передусім через те, що ми використали воєнний інструмент, задля досягнення політичних цілей та змоги чинити тиск на агресора. І це вже спрацювало. Ми всі бачили розгубленість російського воєнно-політичного керівництва та його неадекватність.

По-перше, через те, що вони досі не назвали це війною, а продовжують вдавати, що це - "спеціальна воєнна операція".

По-друге, вони вирішили на нашу військову присутність на Курщині відреагувати так, буцімто там - якісь терористи, та призначили ФСБ керувати цією операцією.

Найважливіше полягає в тому, що Володимир Путін не наважився оголосити загальну мобілізацію, оскільки у нього бракує ресурсів та можливостей. Навіть якщо він вирішить відвести значні війська зі сходу України, це не дозволить йому істотно вплинути на ситуацію в курському напрямку.

Ще один момент - існує також внутрішній тиск, оскільки росіяни бачать, що "червоні лінії" були перейдені. Не кажучи вже про тиск на наших партнерів - ми показали, що це не "глухий кут", через нашу операцію на Курщині немає ядерної ескалації...

Отже, ми прагнемо досягти політичних досягнень, використовуючи наш військовий потенціал. Саме тому наша ініціатива щодо місії ООН на Курщині заслуговує на обговорення під час найближчого засідання Генеральної асамблеї ООН.

Отже, результат очевидний. Однак, ми намагаємось публічно акцентувати увагу на необхідності цієї місії, щоб сформувати певний тиск на Росію. І незалежно від того, чи відбудеться місія, чи ні, Україна все одно отримає вигоду.

Ми показуємо прозорість - що ми не вчиняємо злочинів, дбаємо про місцеве населення, надаємо гуманітарну допомогу, піклуємося про те, щоб ці території функціонували для цивільного населення. Якщо на Курщину приїдуть представники з ООН і це зафіксують, звичайно, для нас це вигідно. Якщо ж росіяни (очікувано) відмовляться допускати місію, це для нас також додатковий аргумент, що Кремль - неконструктивний, не хоче миру, приховує правду тощо. Тобто обидва варіанти - нам на користь.