Несмотря на заперечення в Верховній Раді, уряд намагається встановити контроль над фінансуванням медичних закладів.

Уряд ухвалив у проекті бюджету положення, яке зобов'язує медичні установи до 1 березня перевести свої фінансові рахунки в казначейство.

Незважаючи на заперечення медичних експертів та Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, Кабінет Міністрів України все ж включив у затверджений проект бюджету на 2025 рік спірну норму про обов'язковий перехід усіх медичних установ на небюджетні казначейські рахунки. Як зазначив Павло Ковтонюк, співзасновник Українського центру охорони здоров'я та колишній заступник міністра охорони здоров'я, це призведе до зниження автономії медичних закладів і погіршить якість надання медичних послуг.

Урядом було введено нове правило, яке зобов'язує всі державні та комунальні медичні установи до 1 березня відкрити рахунки в Державному казначействі та перерахувати на них кошти, що надходять від Національної служби здоров'я.

"Це є серйозним обмеженням автономії медичних закладів, що негативно позначиться на розвитку медицини. Воно ускладнить еволюцію лікарень, вплине на мотивацію медичних працівників, підриватиме конкуренцію та якість послуг, а також відштовхне приватний сектор від участі у наданні державних медичних послуг", - зазначив Ковтонюк, підкресливши, що як медичне співтовариство, так і експерти та парламентський комітет висловили безліч аргументів проти цього рішення, але уряд залишився непохитним.

Він підкреслив, що таке рішення уряду не виправдане ані умовами воєнного стану, ні браком коштів, ні іншими мотивами, оскільки автономія лікарень створює умови для їхнього розвитку та покрашення якості послуги для людей без великих додаткових державних витрат. При цьому перехід медичної системи на існуючу зараз схему фінансування став проривом для медицини.

"Система почала активізуватися та еволюціонувати без істотних капіталовкладень з боку держави. Більш того, якщо порівняти витрати, ми інвестували в медицину менше, ніж в освіту, але при цьому спостерігали значно швидший розвиток у цій сфері", - зазначив він.

Уряд обґрунтовує своє рішення повернути "медичні кошти" під власний контроль наступними причинами:

"Четвертий аргумент відкидаємо одразу. Купа невирішуваних тепер проблем колись народилися як тимчасові рішення. У публічній площині уряд найбільше апелює до першого та другого аргументів. Хоча вони насправі суперечать один одному. Те, що ці тези не тримаються купи, свідчить, що вони не є справжніми мотивами. Єдиною серйозною причиною я вважаю третю - збільшення грошової маси у казначейській системі за рахунок медичної сфери", - зазначив експерт.

Пояснюючи ключовий аргумент Кабміну - начебто великі залишки на рахунках лікарень, які буцімто свідчать про "нецільове" та "неефективне" використання грошей Національної служби здоровʼя, Ковтонюк нагадав, що лікарні звітують про усі-усі витрати і залишки на рахунках. При цьому більшість медзакладів зберігає в банку невеликі суми, які не перебільшують видатки на 1-2 місяці своєї роботи. При цьому на ці ж рахунки медзакладу надходять гроші від донорів, місцевих програм, грантів, платних послуг, участі у дослідженнях та інших джерел.

При цьому справді надмірна кількість коштів є на рахунках буквально кількох медичних закладів, як от Донецький центр екстреної допомоги, Бахмутська лікарня чи Маріупольський центр первинної допомоги, які досі працюють як юридичні особи.

"Проблема з неефективним використанням коштів усіма лікарнями - надумана. Є проблема з коштами на рахунках закладів прифронтових та окупованих територій. Питання про те, що робити з цією проблемою, я залишу уповноваженим на це інституціям", - наголосив Ковтонюк.

Він підкреслив, що через примусове переказування фінансів на рахунки казначейства, лікарні опиняться без необхідного резерву для придбання медикаментів, що ускладнить їхню можливість вести ефективну господарську діяльність і, як наслідок, погіршить якість медичних послуг.

Голова Комітету з охорони здоров'я Михайло Радуцький висловив намір активно виступати проти включення цієї норми до законопроєкту під час обговорення бюджету.

"Медичні заклади мають залишатися автономними, як це передбачає медична реформа, витрачати кошти на власні потреби, формувати резервний фонд на випадок непередбачуваних ситуацій", - зазначив він.