Більше запитань, ніж відповідей: Що відомо про Чигиринську АЕС і чи планують її будівництво в Україні?

Чигиринську АЕС планували побудувати в 1970-х роках, обравши для цього місце поблизу Чигирина в Україні. Це мала бути перша атомна станція, що використовувала реактори типу ВВЕР-1000. Проте через фінансові труднощі та суспільні протести проект заморозили. На сьогодні будівництво Чигиринської АЕС не відновлювалося, і майбутнє цього проекту залишається невизначеним.

Енергетична стратегія України до 2050 року передбачає збільшення потужностей атомної енергетики. З цією метою "Енергоатом" розглядає можливість створення нових об'єктів і визначає Чигиринський район, поблизу містечка Орбіта, як найперспективніший варіант. Тут планується зведення атомної електростанції з чотирма енергоблоками за технологією AP1000.

Згідно з інформацією від компанії, минулого тижня було здійснено перший етап утілення проекту. Поштовхом для цього слугувала ухвала Чигиринської міськради, яка стосується:

За словами керівника "Енергоатому" Петра Котіна, мають намір відродити і Орбіту на кшталт сучасних міст-супутників Нетішина, Южноукраїнська або Вараша - супутників Хмельницької, Південноукраїнської та Рівненської АЕС відповідно.

"Досягнення успіху в реалізації цих планів представляє собою важливу інвестицію в повоєнне відновлення країни та забезпечення енергетичної безпеки. Впровадження передових ядерних технологій допоможе Україні стати провідним гравцем у атомній енергетиці, з унікальним досвідом і власними технологічними розробками," - зазначив він.

Фото: недобудована АЕС знаходиться неподалік Чигирина біля Кременчуцького водосховища (google.com/maps)

Україна вже тривалий час розглядає можливість завершення будівництва Чигиринської АЕС. Ще в 2000-х роках звучали заяви про потенційне завершення проєкту, але конкретних кроків не було здійснено. У 2021 році знову піднімалося питання щодо будівництва станції, і Котін зазначив, що більшість місцевих жителів позитивно ставляться до атомної енергетики та підтримують цю ініціативу.

Приводом для поновлення обговорень щодо Чигиринської АЕС став підписаний меморандум з американською компанією Westinghouse. Згідно з документом, планується впровадження нових атомних блоків за технологією AP1000, а пілотною платформою визначено Хмельницьку АЕС.

До російського повномасштабного вторгнення Чигиринський майданчик розглядали як перспективний. Оскільки він знаходиться в центральній частині країни, а в регіоні є робоча сила та необмежені водні ресурси. На фоні енергетичного терору РФ та дефіциту електроенергії атомна генерація знову на порядку денному.

Тоді ж повідомлялося про роботу над необхідною документацією для будівництва Чигиринської АЕС. Причому йдеться саме про новий проект, а не про відродження радянського.

Історія з електростанцією поблизу Чигирина розпочалася у 70-х роках минулого року. Для постачання великих обсягів електроенергії на Черкаський хімічний комбінат "Азот" спочатку планувалося збудувати потужну теплову станцію більш ніж на 4,5 ГВт, розповідає директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко.

Було розглянуто кілька можливих варіантів. Початковий проект передбачав використання вугілля, але після проведення розрахунків його перепланували під мазут. Згодом стало зрозуміло, що навіть мазуту не вистачить для забезпечення роботи теплової електростанції, тому радянське керівництво ухвалило рішення про будівництво атомної електростанції.

На Чигиринській АЕС мали працювати чотири водо-водяні енергетичні реактори (ВВЕР-1000), кожен потужністю 1 ГВт. "І 1982 року почалися проектні роботи та частково будівельні на майданчику", - зазначив експерт.

Цей потужний об'єкт потребував значних людських ресурсів. Поруч із майбутньою атомною електростанцією заснували містечко Орбіта для працівників будівництва та енергетиків. Паралельно розпочали облаштування промислового майданчика, збудували котельню, проклали дороги та всі необхідні комунікації. В Орбіті функціонував клуб і був власний універмаг.

Зображення: сучасна Орбіта здебільшого є покинутим селищем (vycherpno.ck.ua)

Кінець будівництву Чигиринської АЕС поклала аварія на Чорнобильській атомній станції 26 квітня 1986 року. "Після цієї події довелося відмовитися від проекту. Популярність атомних станцій різко знизилася, і люди не бажали бачити поруч потенційно небезпечний об'єкт. З того часу це масштабне будівництво лишається в законсервованому стані", — зазначив Омельченко.

Роботи було остаточно зупинено постановою Ради міністрів СРСР від 19 травня 1989 року. Через рік Верховна Рада України запровадила мораторій на зведення нових атомних електростанцій.

На місці колишньої Чигиринської АЕС залишилися лише недобудовані залишки - фундамент і котельня. А в Орбіті стоять покинуті дев'ятиповерхові будинки, адміністративні споруди та інші інфраструктурні об'єкти. В останні роки в цьому містечку-примарі працював лише один магазин, і було заселено дві п'ятиповерхівки.

Нову Чигиринську атомну електростанцію планують обладнати чотирма енергоблоками з використанням технології AP1000 від компанії Westinghouse. У грудні минулого року "Енергоатом" уклав угоду на придбання необхідного обладнання. Загалом передбачається встановлення дев'яти енергоблоків, причому перші два планується розмістити на Хмельницькій АЕС.

Ядерні реактори АР1000 покоління ІІІ+ відзначаються підвищеною безпекою та маневреністю. На сьогодні це одні з найсучасніших технологій, здатних забезпечити роботу систем безпеки АЕС навіть за умов блекаутів та відсутності резервних джерел живлення, таких як дизель-генератори. "Ця технологія дозволяє підтримувати системи безпеки АЕС навіть у разі відсутності зовнішнього живлення," - зазначив Петро Котін.

Він зазначив, що на сьогодні у США та Китаї вже зведено п'ять таких блоків, однак у Європі їх ще немає, хоча декілька європейських держав висловлювали бажання розмістити АР1000.

Зображення: потенційний проект Чигиринської атомної електростанції (джерело: energoatom.com.ua).

Володимир Омельченко вважає, що через відсутність конкретних даних щодо Чигиринської АЕС, до моменту її будівництва технологія AP1000 може втратити свою актуальність. В цілому, він підкреслює, що поки що рано давати якісь коментарі.

"Проекту ще немає, урядових рішень теж, лише чергові заяви. Коли проект буде офіційно затверджено і на нього виділять фінансування, тоді й буде про що говорити. А наразі це просто гадання на кавовій гущі, розмова без змісту," - зауважив скептично налаштований співрозмовник.

На сьогодні важко сказати, чи підходить Чигиринський майданчик під будівництво атомної станції. "Це проектні інститути мають оцінити, це робота на роки... Але з точки зору здорового глузду та економічних можливостей України в період війни, я маю чітке розуміння, що вихід - у децентралізованій генерації. Вона на порядок дешевша, її швидше побудувати і легше захистити", - додав Омельченко.

Сумнівні заяви "Енергоатому" викликають питання щодо наявності чіткої стратегії розвитку енергетичного сектору та атомної генерації. Поки обговорюється перспектива Чигиринської АЕС, залишається невідомим, чи будуть побудовані нові блоки на Хмельницькій станції.

"Перш за все, варто усвідомити, що сучасний ядерний блок коштує щонайменше 7-8 мільярдів доларів. Чи маємо ми такі ресурси і чи знайдуться відповідні кредитори? По-друге, слід оцінити, чи доречно витрачати величезні суми під час війни. Адже будівництво Чигиринської АЕС займе не менше 10-15 років. Це питання має більше невизначеностей, ніж відповідей," - зазначає Омельченко.

На його думку, доцільніше зараз витрачати гроші на децентралізовану генерацію, на ті самі сонячні та вітряні електростанції, які можна збудувати за півтора роки. У кількості сотень, які до того ж фізично складніше вразити під час війни.

"На мою думку, відповідь є абсолютно очевидною: що доцільніше будувати - зелену генерацію чи атомні блоки. Звісно, рішення щодо нової АЕС має ухвалювати не лише "Енергоатом", а на рівні Кабінету міністрів та Верховної Ради. Тому я, відверто кажучи, не сприймав би ці заяви серйозно," - зазначає співрозмовник."

Окрім того, реальний стан справ свідчить про відсутність абсолютних гарантій безпеки для атомних електростанцій. Остання масштабна атака, що сталася 26 серпня, чітко це підтвердила.

"Фактично, мала місце гібридна атака на атомні електростанції. Російські сили здійснили удари по спеціалізованих підстанціях оператора системи передачі. В результаті цього атомні електростанції не змогли видавати необхідну потужність в енергосистему і перейшли в режими роботи, які могли б призвести до ядерного інциденту. З огляду на це, мені абсолютно незрозуміло, які можуть бути аргументи на користь Чигиринської АЕС на сьогоднішній день", - підсумував Омельченко.