"Незабаром настає складний етап, і всім необхідно бути готовими": лідер Центру підготовки громадян до національного спротиву про зміни у війні та виклики для України.
Досвідчений військовий поділився інформацією про основні навички, які необхідні українцям, та де їх можна здобути.
Володимир Авдєєнко (позивний "Вальдемар") у складі 67-ї ОМБр воював у найгарячіших точках: на Київщині, Харківщині, Донеччині. Дронщик, професійний атлет, він отримав надважке поранення кінцівок під час виконання завдання у Соледарі. Попри постійні болі й важкість ходьби, вже рік як очолює Центр підготовки населення до нацспротиву.
Зимовий сезон вже на підході, і він приносить чимало труднощів для нас, -- поділився своїми думками військовий під час інтерв'ю для "Телеграфу" в рамках проєкту "Лінія спротиву".
-- Раніше керування дронами не було так розвинуто, з укриття працювати було неможливо. Щоб спіймати зв'язок, доводилось підходити близько до ворога. Снаряди лягали поруч. У ССО протокол: коли обстріл, треба ховатись. Йшов штурм, і якби ми посадили дрон, у керівництва просто не було б очей. Кажу побратиму: давай далі слідкувати, росіяни прийдуть, ніхто не буде знати куди. Ми залишилися, та дронщиків відстежують, нас "змалювали" і атакували. У нас була група з п'яти бійців, поранення отримали троє: один -- маленький уламок, а я та ще один боєць стали важкими "300".
Якщо порівняти умови, в яких я знаходився у 2022 році, з тими, що є сьогодні, різниця очевидна. Ворог постійно вдосконалюється, вивчаючи наші успіхи та помилки. Наприклад, раніше вони використовували "Шахеди" в простому режимі, але тепер вдаються до складних маневрів у повітрі. Ми навіть жартуємо: "Може, вони намагаються нам щось донести?" Росіяни не відстають у розвитку. Ми також прогресуємо і тепер більшість наших нових досягнень залишаємо в таємниці з міркувань безпеки.
Ми перебуваємо в умовах війни. Щодня українці втрачають життя, як на передовій, так і в мирних регіонах.
Я вважаю, що навчання з підготовки населення до національного спротиву повинні стати обов'язковими для українців на різних етапах їхнього життя. Починаючи зі школи, коли підлітки отримують базові знання, і продовжуючи університетом, де можна пройти навчання на військовій кафедрі, що забезпечує базову військову підготовку. Для дорослих також слід запровадити обов'язкові курси, подібні до наших, адже я не впевнений, що кожен, хто колись проходив службу або здобув військову освіту, має більше знань, ніж ті, хто бере участь у наших навчаннях.
-- Мій молодший брат був на захисті Харкова на початку 2022 року. Влітку 2024 року він закінчив Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба і отримав звання лейтенанта. Наразі відправляється на ротацію виконувати бойові завдання. Його посада -- авіаційний навідник. Працює з вертольотами та літаками, знаходить цілі та корегує.
Для покращення виконання своїх завдань, підрозділ брата потребує якісного дрона, здатного ефективно працювати в умовах як денного, так і нічного освітлення. Підтримати ініціативу зі збору коштів на дрон можна за допомогою цього посилання або через картку: 4149 4390 2259 0172.
Ми записуємо це інтерв'ю під звуки вибухів, над головами кружляють дрони, і людина, яка не знає, як реагувати під час атак або як надати першу домедичну допомогу, відчуває паніку. У критичних ситуаціях ми не досягаємо рівня наших сподівань, а знижуємося до рівня нашої підготовки.
Для наших тренувань була розроблена програма Генерального штабу та територіальної оборони, що включає 14 дисциплін. Ми прийняли рішення додати нову дисципліну — використання безпілотних літальних апаратів (БПЛА), оскільки, маючи досвід аеророзвідника, вважаю це необхідним кроком. Психологічна підготовка є важливим елементом нашого курсу: ми навчаємо, як діяти в екстремальних ситуаціях, як підтримувати спокій, адекватно оцінювати обставини та бути максимально ефективними. Також є курс "Основи лідерства", в якому ми ознайомлюємо учасників з техніками організації групи, наприклад, як діяти в разі небезпеки біля бомбосховища, щоб забезпечити виживання людей. Основне навчання раніше тривало сім тижнів і проходило у вихідні з ранку до вечора, але тепер ми пропонуємо скорочений курс тривалістю 36 годин, який розбито на три-чотири тижні, після чого проходить іспит. Після завершення курсів ми регулярно зустрічаємося з нашими випускниками у спільноті: граємо у страйкбол або, наприклад, після обстрілу лікарні "Охматдит" об'єднуємося, щоб допомогти розібрати завали.
У нашому суспільстві існує чимало "зрадофілів", які сіють розбрат і поширюють думки про те, що захист України не має великого значення, що можна просто залишити країну, і взагалі, що вона нічого не дала. Найголовнішим перешкодою для тих, хто вагається приєднатися до армії, є страх смерті. Якщо навчити людей управляти цими страхами та усвідомлювати їх, це не лише допоможе їм, а й покаже, що смерть не є невідворотною, і її можна уникнути.
-- Для потенційного бійця перша навичка -- фізична підготовка. Далі -- тактична медицина. І далі ще накладаєш, як торт, знання зброї й все інше, володіння дроном (зараз це як стандарт), топографія, інженерна підготовка. Бажано знати й вміти поводитись з різною зброєю. Також важливим є вік воїна: у молодому віці наші гормони на високому рівні, це допомагає бути більш вмотивованими. Якщо накласти на це фізичні можливості, то такі люди жваво йдуть у бій. 25-30 років -- зелений коридор для людини. Проте брак життєвого досвіду може коштувати життя. Тому є тонка межа між віком і мудрістю. Ніби молоді хлопці активніші, але доросліша людина має досвід і психологічно інакше сприймає ризики.
Усі наші тренери є ветеранами бойових дій, зокрема "Азову" та 3-ї окремої штурмової бригади. Багато з них мали досвід бойових дій у Маріуполі, потрапляли в полон і брали участь у спецопераціях в Криму. Я вважаю, що навчати людей військовим技能ам, не маючи реального досвіду війни, є помилковим. Ті цивільні, які приходять до нас, отримують не просто теоретичні знання. Коли наші учні надсилають фотографії з присяги, стають частиною ЗСУ чи проходять базову військову підготовку, і порівнюють наших інструкторів з іншими, це є важливим підтвердженням нашої роботи.
Навчання цивільних військовій справі можна назвати шляхом посттравматичної реабілітації для ветеранів. Вони не лише фізично відновлюються, а й психологічно, відчувають себе потрібними, залученими до великої місії -- приносять користь державі. Цінним є й діалог з цивільними. Некомбатанти цікавляться, як "там, на нулі", бо не мають цього досвіду. Цей умовний "бар'єр", прірва розумінь в ході навчань стираються.
Забезпечення виконання закону лягло на плечі територіальної оборони, проте наразі їхні сили зайняті завданнями на лінії фронту. У них немає можливості виконувати ці функції. Тим не менш, вони активно працюють над цим, але не можуть розширити свої зусилля більше, ніж це вже робиться. Саме тому відкриваються такі центри, як наш.
На початку нашій ініціативі ставилися з недовірою, адже нас вважали черговою комерційною громадською організацією, яка має на меті отримання прибутку. Проте ми є неприбутковою організацією, і наші навчальні програми абсолютно безкоштовні. Після проведення кількох тренінгів, керівництво територіальної оборони зрозуміло, що наші заняття проходять на високому рівні і зацікавлюють людей. Тож вони почали надавати нам підтримку у вигляді зброї та допомагати з організацією полігонів для навчань.
