Молоді люди залишають Крим через відсутність можливостей та фінансові труднощі: яким чином змінилося життя на півострові, що опинився під окупацією.

Окупований Крим поступово спорожніє. Молоді люди покидають цей теплий півострів через брак належних робочих місць і можливостей для заробітку. Крім того, їх лякає перспектива призову до армії та ймовірність повернення додому в труні. Ціни на товари та послуги постійно підвищуються, і навіть простий манікюр стає розкішшю для багатьох. Місцеві овочі та фрукти стикаються з конкуренцією з боку російських та іранських продуктів, а ціни в супермаркетах вже давно досягли рекордних відміток.

Детальніше про те, як змінилося життя на анексованому півострові, можна дізнатися з матеріалу OBOZ.UA.

Випустившись зі школи, ми зібрали свої речі і вирушили в подорож.

Як змінився Крим за останні роки після окупації? Киянка Олена (на прохання героїні ми не називаємо її прізвища з метою безпеки рідних. - Ред.) побувала на своїй батьківщині, де живуть її батьки. Вона розповідає, що життя на півострові з 2022 року дуже змінилося.

Я кажу не лише про окопи та зміцнення з мішків з піском. Відчуття війни в моєму рідному Криму відчувається буквально в атмосфері. Нічні сирени, подібно до тих, що чути в Києві. Хоча їх звучання рідше, але постійні вибухи, спрацьовування протиповітряної оборони та запуск ракет створюють невимовний дискомфорт. Тут немає жодного моменту спокою.

Я питала у своїх родичів, які постійно мешкають там, як їм живеться. Вони відповіли, що вже звикли до ситуації, хоча колись було спокійніше. Часто відключають електрику та воду. Комунальні проблеми на півострові зростають з кожним роком. Дороги, які збудували, існують лише в тих місцях, де пересувається їхня військова техніка для транспортування вантажів від Керченського мосту. В інших місцях дороги в жахливому стані, а чим далі від моря, тим гіршою стає ситуація, - ділиться своїми враженнями Олена.

Жінка зазначає, що молодь із Криму їде. Можна сказати, закінчили школу, зібрали валізи - й уперед. Хтось їде вчитися до РФ, в Україну, хтось примудряється перебратися до Європи.

"Ті, хто не прагне здобувати нові знання, намагаються знайти роботу якомога далі від свого рідного краю. Вони бояться їхати до Росії, адже там існує ризик бути призваними до армії. Але навіть на півострові молодь віком від 18 років також отримує повістки до війська. Хоча офіційно стверджують, що їх не відправляють на фронт, через кілька місяців багато з них підписують військові контракти. Кажуть, що їх шантажують або залякують. Водночас є й ті, хто добровільно йде на війну за гроші, змагаючись проти своєї ж країни. Щодня на півострові з’являються труни з тілами загиблих кримчан. Досить пройтися цвинтарями, щоб на власні очі побачити цю сумну реальність," - додає Олена.

Кримчани, які володіють українськими закордонними паспортами, також вирушають до Європи в пошуках роботи — зокрема, до Литви, Латвії, Естонії, Польщі та Німеччини. Вони також намагаються знайти вакансії в Туреччині, особливо в сфері готельного бізнесу, адже це значно вигідніше, ніж залишатися в Криму, де туристичний потік дуже обмежений.

Сумно і фінанси підводять.

Останні курортні сезони на півострові виявилися невдалими, тому місцевим мешканцям, які зазвичай здають своє житло, не вдалося заробити значні кошти.

Початково до цього місця почали приїжджати росіяни з наміром оселитися. Серед них були пенсіонери, молоді люди, сім'ї співробітників ФСБ, військових та чиновників. Вони орендували квартири і будинки на тривалий термін. Проте, щойно тут почалися бойові дії, частина з них швидко зібрала речі і виїхала. Тому ринок оренди більше не приносить значного прибутку.

І російська молодь, яка переїхала до прибережних міст, швидко зіткнулася з розчаруванням. Окрім літнього сезону, тут панує нудьга і брак фінансів. Клуби, розваги, концерти – все це в обмеженій кількості. Через санкції виникають труднощі з використанням банківських карт, що стримує бажання купувати імпортні товари. "Коротше кажучи, ілюзії розвіялися", – зауважує киянка.

Дорогий манікюр і погана медицина

Ціни на товари, послуги та продукти на півострові стрімко підвищилися, досягнувши рівня, який спостерігається в Москві та Санкт-Петербурзі. Проте якість медичних послуг та обслуговування залишилася такою ж, як і раніше, на кримському рівні.

Олена ділиться інформацією про ціни на манікюр на півострові: звичайний манікюр з гель-лаком обійдеться від 1500 рублів (750 грн), тоді як без покриття - від 900 рублів (450 грн). У Києві ж вартість звичайного манікюру починається від 180 грн, а манікюру з покриттям - від 550 грн.

Процедури, такі як нарощування вій, нігтів, макіяж, стрижки та укладки, обходяться тут значно дорожче. Не кажучи вже про спа-послуги і масажі. Проте, якість цих б'юті-послуг залишає бажати кращого. Кваліфіковані спеціалісти, які дійсно вміють свою справу і прагнуть працювати, зазвичай залишають регіон, адже платоспроможних клієнтів на півострові обмаль. Місцеві жителі також висловлюють невдоволення якістю медичних послуг. Навіть якщо у лікарнях є сучасне обладнання, його часто не використовують через брак професіоналів, тому воно просто накопичує пил. Знайти доброго стоматолога на півострові - справжня проблема, адже їх майже немає. Багато чоловіків уникають призову до армії, адже тут призивають до 30 років, а потім вже не відпустять, поки не підпишеш контракт. Це підтверджує і Олена.

Іранські приправи та пластикові помідори

Крим відчуває вплив російських санкцій. Наприклад, певна частина товарів постачається з Ірану. Серед них іранські соуси, томатні пасти, соки, газовані напої, солодощі, спеції та чай. У супермаркетах і на ринках також можна знайти фрукти іранського походження, переважно екзотичні, а також кавуни. Крім того, на прилавках є іранська цибуля та помідори.

Звичайно, поки що вони не можуть скласти конкуренції місцевій та завезеній сюди російській продукції. Проте тенденція кримчан не тішить.

"Мешканці півострова відчайдушно борються з херсонськими овочами та фруктами — помідорами, огірками, перцем, ягодами й кавунами. Після окупації Херсонської області фермери виявилися в безвихідній ситуації: їхня продукція нікуди не діставалася, тож вони намагалися доставити її до Криму. Проте тут їх зустрічав опір. Часто херсонські аграрії змушені були віддавати свої вантажівки з урожаем за мізерні гроші або просто залишати їх уздовж трас. А хитрі кримчани потім перепродавали ці продукти за значно вищими цінами. Тим часом помідори з Краснодара не здобули популярності на півострові через їхню надмірну обробку хімікатами, що робить їх схожими на пластик. Боюся, що така ситуація може незабаром торкнутися й кримських фермерів," - зітхає Олена.

У супермаркетах ціни на продукти залишаються на рівні московських. Наприклад, тверді сири можна придбати за 800-1000 рублів (400-500 гривень, у Києві – від 300 гривень). Куряче філе коштує 360-420 рублів (180-210 гривень, у Києві – від 140 гривень), а яйця – 100-120 рублів (50-60 гривень, у Києві – від 40 гривень). Свинина доступна за ціною 430-530 рублів (215-260 гривень, в Україні – від 160 гривень).