Юрій Бутусов: Історія восьми бійців батальйону "Свобода", які протягом 67 днів захищали свій опорний пункт: одне з найпотужніших інтерв'ю -- Блоги | OBOZ.UA

Це інтерв’ю стало для мене одним з найглибших досвідів, як під час війни, так і в житті загалом. Вісім бійців батальйону "Свобода" 4-ї бригади Нацгвардії "Рубіж" протягом 67 днів, з 10 липня по 16 вересня, відстоювали оборону свого опорного пункту поблизу села Спірне, яке розташоване неподалік Сіверська. Останні три тижні вони вели запеклі бої в умовах повного оточення, відбиваючи фінальний ворожий штурм, коли російські штурмовики прорвалися до їхніх позицій і почали атакувати їхній бліндаж гранатами.

Командиром позиції був 25-річний командир взводу старший лейтенант Владислав Стоцький. Владислав закінчив академію Нацгвардії у Харкові, був розподілений у 4-ту бригаду НГУ "Рубіж" на посаду заступника командира роти по роботі з особовим складом, яка не передбачає безпосереднього управління боєм на нулі. Але Владислав попрохав командування бригади направити його на нижчу, але бойову посаду - командира взводу, щоб битись у перших рядах, і попрохав розподілити у найбільш бойовий батальйон. І Владислава направили до "Свободи". На позиції організував якісне управління та звʼязок, був прикладом боєздатності для усіх бійців. Разом з Владиславом бились солдати-добровольці батальйону "Свобода", усі вони до 2022-го не мали ніякого військового досвіду, але мали високий бойовий дух та довіряли своїм командирам.

Під час масованого російського наступу на Сіверськ сусідам на флангах довелось відійти по обʼєктивних причинах. Але вище військове командування дало наказ батальйону "Свобода" втримувати позиції до останньої можливості, щоб не дати ворогу продовжувати наступ.

Командування батальйону "Свобода" організувало оборону у єдино можливий спосіб - бійці отримали наказ діяти максимально приховано. І у двох крихітних бліндажах, де можна було стати у повний зріст тільки на коліна, почали діяти як у бандерівському схроні, практично не виходячи на поверхню, крім випадків коли треба вступити у бій.

Дрони та вогневі засоби підрозділу "Свобода", за активної підтримки батальйону К-2 54-ї механізованої бригади Збройних сил України, ефективно нейтралізували всі російські наступи на стратегічний опорний пункт.

16 вересня російський штурмовий підрозділ здійснив напад на опорний пункт, використовуючи два танки, два МТЛБ та БМП, з яких висадився повний штурмовий взвод. Однак "свободівці" успішно відбили атаку і знищили весь ворожий загін.

Я провів це інтерв'ю з Владиславом на наступний день після того, як за наказом командування він зумів прорватися з опорного пункту та вивести шістьох товаришів. Тому в нашій розмові присутнє багато емоцій. На жаль, тіло його побратима, Олександра Хом'яка, який героїчно загинув у ближньому бою з російськими військами, не вдалося винести з оточення.

Всі воїни проявляли впевненість у боях, покладаючись на своїх лідерів. Наразі вони завершують процес відновлення та незабаром знову приєднаються до своєї піхотної роти на фронті.

Ознайомтеся з інтерв'ю, яке демонструє неймовірні зусилля та самопожертву українських захисників у боротьбі за кожен сантиметр своєї батьківщини. Це важливо для всіх.