Юрий Бутусов: Как восемь бойцов батальона "Свобода" на протяжении 67 дней защищали свой опорный пункт — одно из самых впечатляющих интервью. -- Блоги | OBOZ.UA
Это интервью - одно из самых сильных впечатлений для меня на войне и в жизни. 8 бойцов батальона "Свобода" 4-е бригады Нацгвардии "Рубеж" 67 суток с 10 июля по 16 сентября вели оборону опорного пункта возле села Спирное под Северском. Последние три недели они сражались в полном окружении и отразили последний вражеский штурм, когда русские штурмовики ворвались на их позицию и забрасывали гранатами блиндаж.
Далее текст на языке оригинала
Командування позицією здійснював 25-річний старший лейтенант Владислав Стоцький, який очолював взвод. Він завершив навчання в академії Національної гвардії в Харкові та був призначений на посаду заступника командира роти з роботи з особовим складом у 4-й бригаді НГУ "Рубіж". Ця роль не передбачала активного керівництва бойовими діями. Однак Владислав вирішив, що хоче боротися на передовій, і звернувся до командування бригади з проханням перевести його на бойову позицію командира взводу. Його бажання виконали, направивши до найбільш активного батальйону "Свобода". На новій посаді він зміг організувати ефективне управління та зв’язок, ставши прикладом для своїх підлеглих. У складі батальйону "Свобода" разом з Владиславом боролися добровольці, які до 2022 року не мали жодного військового досвіду, проте вирізнялися високим бойовим духом і довірою до своїх командирів.
Під час масованого російського наступу на Сіверськ сусідам на флангах довелось відійти по обʼєктивних причинах. Але вище військове командування дало наказ батальйону "Свобода" втримувати позиції до останньої можливості, щоб не дати ворогу продовжувати наступ.
Командування батальйону "Свобода" вжило заходів для організації оборони найбільш ефективним чином - бійці отримали вказівку діяти з максимальною обережністю. У двох невеликих бліндажах, де можна було стояти лише на колінах, вони почали діяти за принципами бандерівського підпілля, майже не з'являючись на поверхні, за винятком моментів, коли виникала необхідність вступити у бій.
Дрони та вогневі системи "Свободи", спільно з батальйоном К-2 54-ї механізованої бригади Збройних сил України, ефективно нейтралізували всі російські наступи на опорний пункт.
16 вересня російський штурмовий підрозділ здійснив напад на позицію, використовуючи два танки, два МТЛБ та БМП, з яких висадив цілий штурмовий взвод. Проте бійці "Свободи" змогли відбити атаку і знищити весь ворожий загін.
Я взяв інтерв’ю у Владислава на наступний день після того, як він, виконуючи наказ командування, вирвався з опорного пункту і вивів разом із собою шістьох товаришів. Це стало причиною великої емоційності нашої розмови. На жаль, тіло його побратима Олександра Хом’яка, який героїчно загинув у ближньому бою з російськими військами, не вдалося дістати з оточення.
Усі бійці діяли у боях впевнено, довіряли своїм командирам, зараз завершують відновлення та повернуться на фронт у свою піхотну роту.
Ознайомтеся з інтерв'ю, яке демонструє, з якою величезною відданістю та зусиллями українські захисники борються за кожен сантиметр своєї батьківщини. Цю інформацію повинен знати кожен.
