Як відбувалася організація "підкупу" голосів під час виборів у Молдові
В Молдові на президентських виборах та референдумі щодо європейської інтеграції було зафіксовано численні випадки купівлі голосів. Правоохоронці країни виявили схему масового підкупу виборців, яка фінансувалася з російських коштів.
Пізно ввечері 20 жовтня 2024 року, невдовзі після закінчення першого туру президентських виборів і референдуму щодо необхідності закріпити в конституції мету вступу до ЄС, президентка Молдови Майя Санду постала перед пресою з кам'яним обличчям. Її виступ тривав лише півтори хвилини. У нашій країні сталася "безпрецедентна атака на свободу і демократію", сказала Санду. Фальсифікація виборів досягла "безпрецедентного рівня", було зроблено спробу купити до 300 тисяч голосів. Санду не відповіла на жодне запитання і пішла з таким самим кам'яним обличчям.
На той момент стало очевидно, що Санду, яка є діючою проєвропейською президенткою, впевнено веде в першому турі виборів. Проте її переважно проросійські суперники здобули значно більше голосів, ніж очікувалося за результатами опитувань. Результати референдуму щодо євроінтеграції виявилися зовсім іншими: незважаючи на численні дослідження, здавалося, що більшість молдовських виборців не підтримають ідею євроінтеграції. Проте вранці, завдяки голосам молдавської діаспори в Європі, кількість прихильників ЄС зросла до незначної переваги, хоч загальний результат все ще залишався значно нижчим за сподівання.
З того часу експерти почали ставити питання: чи насправді Молдова поділена між проєвропейськими та проросійськими прихильниками значно більше, ніж було передбачено? Чи можуть результати голосування, які так кардинально відрізняються від попередніх опитувань, бути наслідком "безпрецедентних маніпуляцій під час виборів"?
Читайте також: Чому референдум у Молдові - ще не перемога євроінтеграції
Тепер відповідь зрозуміла: в основному це була фальсифікація. І не тільки в безпрецедентних масштабах, а й методами, які ще ніколи не використовувалися в Європі. За результатами розслідування, що їх оприлюднила наприкінці минулого тижня молдавська поліція, Молдова стала випробувальним полігоном для гібридної війни, розв'язаної Росією.
Начальник поліції Молдови Віорел Чернаутяну повідомив, що злочинна організація, очолювана молдовсько-ізраїльським підприємцем Іланом Шором, який проживає в Росії, у квітні 2024 року організувала схему підкупу голосів. У цю мережу було залучено 138 тисяч громадян Молдови. Їм відкрили рахунки в російському Промсвязьбанку (ПСБ), який з 2018 року є державною установою Росії і відіграє важливу роль у фінансуванні оборонної промисловості. Цей банк підпав під західні санкції ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Завдяки мобільному додатку Промсвязьбанку, молдавські громадяни отримали можливість отримати гроші, виплачені за їхні голоси та голоси їхніх родичів. Під час президентських виборів і референдуму щодо ЄС їм нараховували суму, що дорівнює приблизно 100 євро, за кожен голос на підтримку проросійського кандидата та проти європейської інтеграції Молдови.
Додатково до теми: Молдова визначилася зі своїм курсом: чи прагне країна приєднатися до ЄС і хто є її президентом?
Фінансування здійснювалося через численні "місцеві координатори", які мали перевірити відповідність голосування людей у їхніх групах попереднім домовленостям. Доказом участі могли слугувати фотографії бюлетенів, зроблені в кабіні для голосування. Молдавська поліція зафіксувала приблизно 1,4 мільйона транзакцій через додаток Промсвязьбанку з квітня 2024 року. Значна частина коштів - близько 39 мільйонів доларів - була переведена за кілька тижнів до виборів.
Згідно з оцінками, окрім відомих 138 тисяч активних користувачів мобільного додатку банку, у цій схемі могли брати участь ще 2-4 особи на кожного з них, більшість з яких є членами родини. Варто зазначити, що кількість користувачів додатку перевищує 10 відсотків від загального числа виборців, які здійснили голосування на території Молдови 20 жовтня.
На пресконференції, що відбулася 24 жовтня, начальник поліції Молдови Чернаутян підтвердив, що "корупційні дії під час виборів були вчинені членами злочинної організації Ілана Шора". У 2019 році він втік до Ізраїлю, а у 2023 році був засуджений заочно в Молдові до 15 років ув'язнення у справі про "викрадення мільярда" — злочин, що полягав у виведенні 1 мільярда доларів із банківської системи країни в період з 2012 по 2014 роки.
На початку 2024 року Шор переселився до Росії. Він фігурує у санкційних списках Сполучених Штатів та Європейського Союзу, а також перебуває у розшуку Інтерполу через виданий на нього ордер на арешт. Російська влада відмовляється його видавати.
Також варто ознайомитися з матеріалом: Яким чином Молдова звільняється від впливу проросійського олігарха.
Попри те, що Шор залишив Молдову, він продовжує активно брати участь у політичному житті країни. Його партія, що підтримує проросійські ідеї, "Шор", була заборонена у 2023 році, разом з усіма іншими новоствореними політичними організаціями. Протягом кількох років цей політик виділяв значні кошти на антиєвропейські акції та фінансував людей, які брали участь у проросійських протестах у Молдові.
У ході поточної виборчої кампанії Шор активно займався організацією великих кампаній дезінформації, в рамках яких поширювався наратив про можливе втягнення Молдови у конфлікт з Росією на стороні НАТО, якщо країна інтегрується до Європейського Союзу.
Згідно з інформацією, наданою молдавською поліцією, основні аспекти операції з маніпуляції виборами були виявлені слідчими всього за кілька днів до дня голосування. Звісно, можна висловити сумнів щодо правдивості цього висновку. Наступного дня після виборів Майя Санду заявила, що правоохоронні органи не вжили достатньо заходів для запобігання фальсифікаціям. Президентка непрямо вказала на те, що корупція, яка поширена в країні, є причиною можливих маніпуляцій.
28 жовтня генеральний прокурор Молдови Іон Мунтяну заявив, що російські спецслужби розробили систему для купівлі голосів, використовуючи додаток Промсвязьбанку. Він також зазначив, що в створенні механізму фальсифікацій у Молдові брали участь місцеві експерти та фахівці, які мали досвід роботи у правоохоронних органах, суддівстві, прокуратурі та адвокатурі.
Другий тур президентських виборів у Молдові відбудеться 3 листопада. Як і в першому раунді, Майя Санду залишається головним кандидатом на перемогу. Її суперник, Олександр Стояногло, колишній генеральний прокурор Молдови, який був усунений з посади у 2021 році через корупційні звинувачення, виявився значно позаду Санду в першому турі голосування. Проте, Стояногло зміг заручитися підтримкою виборців інших кандидатів, що може суттєво ускладнити ситуацію для Санду.
Стояногло отримує підтримку від Партії соціалістів Республіки Молдова (ПСРМ), яка має проросійську та антиєвропейську орієнтацію. Хоча він і не робить чітких заяв проти євроінтеграції Молдови чи за офіційне приєднання до Росії, він акцентує на важливості налагодження більш тісних зв'язків з Москвою.
Попри все, Майя Санду поки що уникає звинувачень Росії у фальсифікаціях під час передвиборчої кампанії. Вона говорить тільки про "бандитів" і, мабуть, сподівається залучити на свій бік невизначених і скептично налаштованих виборців.
