Віце-прем'єр Польщі сумнівається в існуванні Українського Легіону? | Коментарі Україна

Займаюся проєктами із вивчення соціальних комунікацій, розвитку та впливу сучасних медіа

2 жовтня прем'єр-міністр Польщі Владислав Косиняк-Каміш завітав до програми "Tłit" на Wirtualna Polska, де відповів на численні запитання стосовно відносин між Україною та Польщею. Однією з ключових тем обговорення стало утворення Українського Легіону на польських землях.

У липні 2024 року, відповідно до двосторонньої угоди про гарантії безпеки, яка була укладена між Україною та Польщею, планувалося створення українського підрозділу на території Польщі. Цей підрозділ мав складатися з українців, які мешкають в Польщі та інших країнах Європи. Водночас, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський зазначив, що в країні налічується тисячі охочих приєднатися до Українського Легіону.

Час спливав, а легіон все ще не з'являвся. 9 вересня з'явилася новина, що проект "Український Легіон" мав стартувати ще в серпні, і польська сторона була готова до цього, але Україна так і не розпочала процесу вербування, як зазначала газета Dziennik Gazeta Prawna. Легіон залишався лише на папері.

У Міністерстві оборони Польщі повідомили, що за процес набору відповідає українська сторона, тоді як українське Міністерство оборони не надало відповіді на запит медіа.

У жовтні Косиняк-Камиш оголосив, що "число українців, які мали приєднатися з української сторони, є вкрай малим". Прем'єр миттєво переклав відповідальність з Польщі: "ми не відповідаємо за вербування... Польща займалася підготовкою, тоді як Україна відповідала за набір бійців".

Сьогодні Міністерство оборони України повідомило про кількість заявок до Українського Легіону: "У перші дні роботи рекрутингового центру в Любліні було отримано 138 заявок на співбесіду через наш веб-сайт, а також 58 заявок надійшло через консульські установи."

Отже, Український Легіон офіційно розпочав свою діяльність, проте не може похвалитися вражаючою кількістю кандидатів. Лише 196 осіб за кілька днів – це досить скромний показник, який аж ніяк не відповідає заявленим "тисячам бажаючих".

З'являються природні запитання: чому так мало людей готові відстоювати свою країну? Хто ж відповідальний за те, що Легіон тривалий час залишався лише на папері?

Ми, українці, досить часто, і часом небезпідставно звинувачує Польщу в недостатній підтримці, але в даному випадку виходить, що відповідальні саме ми.

Для встановлення гармонійних зв'язків із західним сусідом важливо демонструвати відкритість до співпраці та взаємодії, проте Україні, очевидно, бракує цього підходу...