У Берліні з великим розмахом відзначили 35-ту річницю з моменту падіння Берлінського муру.
Берлінська стіна не лише перетинала вулиці та будівлі — вона немов би розділяла життя людей, зривала їхні мрії та сподівання.
"28 років, два місяці і 28 днів Берлінський мур розділяв Схід і Захід. Він перерізав інфраструктуру міста, пролягав прямо через будівлі, наглухо блокував вулиці, водні шляхи і залізничний рух; розривав сім'ї, друзів і коханих; руйнував надії і життя", -- так пише про сумнозвісну споруду відомий німецький історик Ганс-Герман Гертле у своїй книзі "Берлінський мур -- монумент Холодної війни".
Сьогодні, 9 листопада, минає 35 років з моменту відкриття контрольних пунктів між двома частинами Німеччини. Невдовзі після цього люди з радістю зруйнували Ганебний мур, як його називали на заході, тоді як з боку Східної Німеччини його називали Антифашистським оборонним валом.
Урочисті заходи з нагоди 35-річчя падіння Берлінського муру у суботу, 9 листопада, відбулися у столиці Німеччини за участю президента ФРН Франка-Вальтера Штайнмаєра, молоді з низки європейських країн, а також представників міжнародних рухів та організацій, що виступають на захист різних прав та свобод, - з Ірану, Білорусі, Грузії, Гонконгу та Куби.
Святкові заходи відбулися під гаслом "Захищайте свободу!" Як зазначив бургомістр Берліна Кай Вегнер, 9 листопада 1989 року - це радісний момент, коли "відважні люди зуміли зруйнувати стіну завдяки своєму натиску".
На урочистому заході учасники вклали троянди у фрагменти залишків мура. У Каплиці примирення, що є частиною Меморіалу Берлінського муру, відбувся молебень. Наприкінці заходу учасники запалили свічки.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав це явище "революцією свободи", підкресливши, що його послання залишається надзвичайно актуальним у наш час. "Сміливість, впевненість та солідарність приносять результати. Ми не зможемо досягти успіху, діючи один проти одного; лише спільними зусиллями ми можемо стати сильнішими!" – зазначив Шольц.
Він підкреслив важливість єдності європейців, особливо в умовах нинішньої складної глобальної політичної ситуації, що стосується як України, так і Близького Сходу, а також питань захисту клімату і економіки. "Наша спільна історія осені 1989 року демонструє, як ми можемо досягти своїх цілей: стоячи пліч-о-пліч за мир і свободу, безпеку і добробут, а також за верховенство права і демократію", - зазначив канцлер Німеччини.
За маршрутом, яким пролягав Берлінський мур, протягом чотирьох кілометрів жителі столиці Німеччини напередодні святкувань встановили ряд щитів і плакатів.
9 листопада у Берліні відбудеться також "Концерт за свободу" за участю 700 музикантів, який має стати кульмінацією урочистостей.
Не всі відчували радість від падіння Берлінського муру 9 листопада 1989 року. У Дрездені, 37-річний офіцер КДБ разом із колегами спалював архіви, побоюючись, що розлючені люди, які захопили штаб-квартиру "Штазі" у Східному Берліні, можуть прийти за ними. Ці події він охарактеризував як "сумну втрату впливу СРСР у регіоні" і додав: "Але я сподіваюсь, що на цьому місці з'явиться щось нове".
Цей КДБіст носив ім'я Владімір Путін. Він збудував "щось нове" у своїй державі, а тепер намагається звести аналогічні бар'єри в Україні.
