Різні сімейні цінності: Як республіканці та демократи перетворили питання сім'ї на одну з головних тем президентських виборів у США.
Авторка Анна Бродські-Кроткіна є керівницею програми славістики в університеті Вашингтона і Лі, розташованому у штаті Вірджинія (США). Вона є докторкою філологічних наук та журналісткою.
Американський сенатор Джей Ді Венс, якого Дональд Трамп висунув на роль кандидата у віцепрезиденти, пережив непрості часи в своєму дитинстві.
Його мати була залежною від наркотиків і стала матір'ю у всього лише 18 років. Вона регулярно конфліктувала зі своїм новим партнером, часто проявляла агресію до Джей Ді, погрожуючи йому навіть вбивством. Врешті-решт, її поведінка призвела до того, що поліція заарештувала її в наручниках.
Травми, отримані в домашніх умовах, негативно вплинули на стан хлопчика. Окрім частих захворювань, його психічний стан також змінився: він почав відчувати певну привабливість до жорстокості, а насильство, яке вчиняв вітчим над його матір'ю, стало для нього джерелом незвичного збудження.
У своїй автобіографії Венс розповідає про життя малозабезпечених людей у регіонах, де колись процвітала важка промисловість, а тепер панують безробіття та наркоманія. Жінки стають матерями в юному віці, і після народження дитини їм важко продовжувати освіту, здобувати професію та знаходити гідну роботу. При цьому традиційні сімейні цінності залишаються актуальними: чоловіки в родині займають домінуючу позицію і можуть без наслідків зраджувати. "У цій культурі вважалося нормальним, що чоловіки можуть виходити з дому та робити все, що їм хочеться", -- зазначає політик.
Зараз Венс живе в достатку, перебуває у шлюбі, виховує трьох дітей і вважає себе незаперечним експертом у питаннях сімейних цінностей та моралі.
У 2024 році питання сім'ї вийшло на передній план у кампаніях кандидатів на пост президента США. У своїх промовах Венс підкреслює погляди Республіканської партії та Дональда Трампа щодо цієї важливої теми.
Як і його колеги по партії, Венс підтримав скасування федерального закону, що забезпечує право на аборт, і тепер виступає за сувору заборону на аборти в усій країні. Політик вважає, що навіть у випадках вагітності, що виникла внаслідок зґвалтування або інцесту, немає підстав для дозволу аборту. Він охарактеризував ці ситуації як складні, але недостатні для того, щоб виправдати проведення аборту.
Венс вважає, що навіть словесну підтримку права на аборт слід придушити. У своїй розмові з групою консерваторів, пише ProPublica, він запропонував карати компанії, які захищають право на аборт, і їхніх співробітників, котрі висловлюють таку ж думку.
У зв'язку з забороною на аборти, Республіканська партія також виступає проти екстракорпорального запліднення (ЕКО), яке часто використовують пари, що стикаються з труднощами в зачатті. В Алабамі вже криміналізували процедуру ЕКО, а судова постанова прирівняла заморожені ембріони до дітей. Ця заборона викликала потужну реакцію навіть серед найвідданіших прихильників Республіканської партії, які мріяли про батьківство.
Парадоксальним чином цінність громадянина, на думку Венса, має визначатися саме кількістю дітей у сім'ї. В одному з виступів він запропонував дати більше голосів людям із дітьми, ніж тим, у кого їх немає: "Погляньмо тверезо на наслідки й реальність: якщо ви не вкладаєте стільки ж у майбутнє цієї країни, можливо, ви не маєте отримувати такий самий голос".
Про бездітних людей Венс згадує з особливою зневагою. Так, у інтерв'ю 2021 року на Fox News із Такером Карлсоном він скаржився, що США управляють демократи, корпоративні боси та "купка бездітних котятниць".
"Це безперечна істина: зверніть увагу на Камалу Гарріс, Піта Буттіджеджа та АОК (Александрію Окасіо-Кортес. -- А.Б.-К.) -- молоде покоління демократів перебуває під контролем осіб, які не мають дітей, -- зазначив Венс. -- Як можна пояснити, що ми довірили нашу країну тим, хто не має справжньої зацікавленості у її майбутньому?"
Ідеологічні засади Республіканської партії акцентують увагу на традиційній патріархальній родині з великою кількістю дітей, в якій жінки мають мінімум вибору щодо своїх життєвих шляхів. Незважаючи на власні переживання в дитинстві, Венс прагне не тільки заборонити жінкам аборти, але й послабити їхні права на розлучення, навіть якщо їхній чоловік виявляє агресію.
Водночас він визнає, що розлучення може стати порятунком для пар, які переживають нещастя, особливо коли дружини зазнають насильства: "Можливо, розлучення дійсно допомогло мамам і татам, хоча я дещо скептично ставлюся до цього. Проте це точно не принесло користі дітям, які стали свідками таких шлюбів," – запевняє Венс, вочевидь забувши про власний досвід дитинства, про який він раніше писав.
Сім'я та суспільство, організовані за принципами гендерної ієрархії, мало чим відрізняються від соціальної структури, з якою Венс ознайомився ще в дитинстві. Варто зазначити, що Трамп цілком відповідає цим традиційним уявленням. Факт його двох розлучень, зрада третій дружині, яка нещодавно стала матір'ю, а також його зв'язок з порноакторкою і відверті розповіді про сексуальні агресії лише підкреслюють існування "правильного" соціального порядку, де чоловік стверджує свою домінуючу роль у родині та суспільстві.
Трамп не випадково з'явився на сцені Конвенції Республіканської партії під мелодії хіта It's A Man's Man's Man's World, що акцентує увагу на ультраконсервативних гендерних стереотипах.
"Чоловік думає про наших дівчаток і хлопчиків,
Чоловік дарує їм щастя, адже він робить іграшки.
А коли чоловік створив усе, що міг,
Він отримує дохід і придбаває необхідні речі у інших чоловіків.
Це світ, що належить чоловікам.
Але цього світу не було б без жінки або дівчинки".
Тепер давайте розглянемо платформу демократів та "котятників".
Спершу Венс поспішив зробити заяву, назвавши бездітними Камалу Гарріс, яка є кандидатом у президенти від демократів, та Піта Буттіджеджа, міністра транспорту. Дві молоді пасербиці Гарріс одразу стали на її захист. "Як можна стверджувати, що хтось бездітний, якщо в нього є такі чудові діти, як Коул і я?" – запитала одна з них у своїх Instagram Stories.
На підтримку Гарріс виступила також колишня дружина її чоловіка, Керстін Емхофф: "Камала виховує Коул і Еллу вже понад десять років, починаючи з їх підліткового віку, разом із Дугом та мною. Вона є дбайливою, люблячою та завжди готовою захистити дітей, проявляючи до них велику увагу. Я ціную нашу розширену родину і вдячна, що в ній є Камала", -- поділилася Емхофф в інтерв'ю CNN.
Венс також зробив помилку у справі Буттіджеджа.
Буттіджедж ідентифікує себе як гей. Він перебуває у шлюбі зі своїм партнером, і в 2021 році їхня сім'я поповнилася двійнею — сином і донькою. У численних інтерв'ю Буттіджедж часто ділиться своїм досвідом батьківства, висвітлюючи як виклики, так і щасливі моменти, які супроводжують цю роль.
На противагу республіканцям тема сім'ї для демократів пов'язана зі свободою та рівноправністю. На Демократичній конвенції в серпні провідні політики поспішали поділитися подробицями особистого життя, які підкріплюють їхні погляди. Гарріс і її сестра розповідали про своє щасливе дитинство з матір'ю-одиначкою, блискучою, за їхніми словами, біохімікинею й професоркою університету. "Мама виховала нас так, що ми вірили, що можемо досягти всього, чого прагнемо", -- сказала Майя Гарріс, за професією юристка та політична консультантка.
Кандидат у віцепрезиденти Тім Волц розповів про те, як він і його дружина боролися з безплідністю за допомогою ЕКО. "Я пам'ятаю, як молився щоночі про телефонний дзвінок, як стискалося серце, коли дзвонив телефон, і як ми страждали, коли дізнавалися, що лікування не допомогло, -- сказав він. -- Але в нас був доступ до лікування безпліддя. І коли народилася наша донька, ми назвали її Хоуп (Надія. -- А.Б.-К.)".
Про те, що її діти народилися за допомогою ЕКО, і про зв'язок теми сім'ї з принципами свободи та рівноправності сказала й Мішель Обама: "Урізання нашої охорони здоров'я, позбавлення нас свободи контролювати своє тіло, свободи стати матір'ю за допомогою ЕКО, як це зробила я, -- все це не поліпшить стану здоров'я наших дружин, матерів і дочок".
Please provide the text you would like me to make unique!
"Усі щасливі родини схожі одна на одну," -- зазначив колись консервативний російський автор Лев Толстой. Ця думка, що виникла в XIX столітті, сьогодні знаходить відгук у республіканців Сполучених Штатів. Вони вважають, що щастя повинно бути уніфікованим, а родини безумовно мають слідувати нормам, встановленим державою. У той же час, тих, хто не погоджується з цими поглядами, необхідно придушити та покарати. У такому світосприйнятті, безсумнівно, проглядаються риси авторитарного підходу.
Демократи, навпаки, вважають, що щастя має багато відтінків. Вони сприймають родину як мікрокосм плюралістичного суспільства, в якому царює рівність і немає єдиного набору цінностей, які всі повинні приймати. У такій структурі суспільства виникає потреба не в насильстві, а в співпраці між різними, але рівними громадянами.