Нарцисизм: чи є можливість для людини віком звільнитися від цієї риси особистості?

Нарцисизм є комплексною характеристикою особистості, що проявляється у завищеному відчутті власної важливості, егоїзмі та невпинній потребі в захопленні з боку інших.

Видання Psychology Today нещодавно торкнулося цієї теми та на основі матеріалів опублікованих у журналі Psychological Bulletin розповіло, чи можна сподіватися, що з віком така риса послабне. Згідно з даними, якщо ви сподіваєтеся, що нарцис кардинально змінить свою поведінку, ймовірно, що ваші надії не виправдаються.

Нарцис -- людина, яка має завищене почуття власної значущості, переконана у своїй унікальності та особливості. Часто такі люди шукають постійної уваги та не переймаються почуттями інших. Нарциси рідко розуміють свої вади, що ще більше ускладнює взаємодію з ними. Хоча багато хто час від часу проявляє нарцисичну поведінку (наприклад, може хвалитися чи прагнути уваги), це відрізняється від нарцисичного розладу особистості, за якого людина постійно демонструє подібні риси.

У публікації Psychological Bulletin, яка проаналізувала 51 дослідження з участю понад 37 000 осіб, були вивчені зміни в рівні нарцисизму протягом життя. Результати свідчать, що в цілому нарцисизм має тенденцію до зниження з віком, що вказує на те, що люди стають більш чуйними, щедрими та приємними. Однак ці зміни зазвичай є невеликими, і якщо особа демонструє високий рівень нарцисизму в дитячому або молодіжному віці, ймовірно, вона збережеться в дорослому житті. Це свідчить про те, що нарцисизм є більше стабільною рисою особистості, ніж поведінковою звичкою, що підлягає змінам з часом.

Огляд розрізняє три окремі типи нарцисизму, кожен з яких має свої унікальні характеристики:

Агентний нарцисизм

Цей тип є найтиповішим та найвідомішим. Люди з агентним нарцисизмом спрямовані на владу та статус, жадають захоплення та мають завищене почуття власної значущості. Вони хочуть, щоб їх помічали і визнавали їхню унікальність.

Невротичний нарцисизм можна описати як особливий тип особистісної структури, в якій переплітаються невротичні риси та нарцисичні тенденції. Це явище характеризується сильним прагненням до визнання та захоплення з боку оточуючих, водночас супроводжується внутрішніми переживаннями невпевненості та тривоги. Люди з таким типом нарцисизму можуть демонструвати зовнішню впевненість, але всередині почуваються вразливими та незахищеними.

Особи з високим рівнем нарцизму вкрай чутливі до негативних відгуків, а також постійно потребують підтвердження своєї цінності та схвалення з боку інших. Вони часто переживають відчуття сорому, тривоги та власної невпевненості. Цей тип нарцисизму є більш вразливим: такі люди прагнуть уваги та прихильності, але можуть швидко засмутитися, якщо не отримують бажаного визнання.

Нарцисизм із ворожою спрямованістю

Цей вид нарцисизму характеризується високим рівнем змагальності, агресії та браком емпатії. Особи, які страждають від антагоністичного нарцисизму, бачать оточуючих як конкурентів і часто демонструють до них ворожість.

Ураховуючи, що нарцисизм, ймовірно, не зникне з часом, оточенню важливо створити стратегії для спілкування з особами, схильними до цього розладу. Хоча наразі не існує досліджень, які б визначали найкращі методи взаємодії з такими людьми, клінічні психологи пропонують кілька підходів, які можуть виявитися корисними.

Одна з популярних стратегій - сіре розгойдування. Цей підхід полягає у відмові реагування на агресивну чи токсичну поведінку. Наприклад, це можуть бути короткі, прямі відповіді, приховування емоційних реакцій чи взагалі вихід із конфліктної ситуації. Суть методу - не винагороджувати нарцисичну поведінку емоційними реакціями, якої шукає нарцис.

Крім того, психологи рекомендують встановлювати чіткі межі у взаємодії з нарцисичною людиною. Важливо відстоювати свої очікування щодо ставлення до себе, а також хвалити та винагороджувати нарциса тоді, коли він проявляє щирість, співчуття чи турботу. Це може навчити нарцисичних людей краще усвідомлювати свою поведінку та прагнути до змін.

В цілому, численні наукові дослідження підтверджують, що нарцисизм є стабільною рисою особистості, яка, швидше за все, не зазнає значних змін з часом. Це особливо важливо для тих, хто має справу з нарцисичними особами в родині чи на робочому місці. Замість того, щоб очікувати радикальних змін у поведінці, варто зосередитися на розробці стратегій, які сприятимуть налагодженню продуктивної та безпечної взаємодії.