Гниття під поверхнею: що насправді коїться з економікою Російської Федерації.

Російський Центробанк підняв ключову ставку до максимуму з початку війни проти України. Чи означає це, що ізольована та "прибита" санкціями економіка ворога таки послаблюється? І що буде далі?

Центральний банк Росії підвищив ключову процентну ставку до 21%. Рівень ставки вже вищий, ніж у лютому 2022 року. Це робиться нібито заради того, аби регулювати кредитування комерційних банків та рівень інфляції.

У той же час, Центральний банк Росії оголосив, що інфляція в вересні становила 9,8%, а очікування населення щодо інфляції досягли найвищих показників з початку року.

"Для досягнення цілей щодо повернення інфляції до запланованого рівня та зменшення її очікувань необхідно посилити жорсткість грошово-кредитної політики", - зазначив регулятор, повідомляє РБК-Україна.

Головними ризиками інфляції є високі очікування щодо її рівня, а також відхилення російської економіки від стабільного зростання і погіршення ситуації у зовнішній торгівлі. Значним чинником, що підвищує інфляцію, є нинішня слабкість рубля, офіційний курс якого до долара знизився більше ніж на 12% з початку серпня, досягнувши 97 рублів.

Тим часом фінансове відомство країни-агресора планує виділити 1,5 трильйона рублів (15,5 мільярда доларів) додаткових витрат на військові потреби в залишку року, перевищуючи при цьому затверджений бюджет.

Проте, підвищення відсоткових ставок стикнулося з безпрецедентним супротивом з боку деяких із найвпливовіших бізнесменів Росії, зокрема керівників провідних нафтових та оборонних корпорацій. З'явилася й інша проблема: це викликало різкий спад на ринку державного боргу Росії. Зокрема, ціни на облігації федеральної позики (ОФЗ), що їх емітує Міністерство фінансів РФ для фінансування бюджету, 28 жовтня досягли найнижчих рівнів за останні 15 років, повідомляє Бізнес Цензор.

Керівництво Центрального банку наразі має політичну підтримку. Як стало відомо, три дні тому президент Росії Володимир Путін особисто вказав на існуючу проблему: під час зустрічі з урядовцями та представниками кремлівської адміністрації він зазначив, що в економіці залишаються "складнощі", повідомляє The Moscow Times. Путін пояснив, що це викликано "нелегкими умовами", в яких опинилася країна.

"Це і зовнішні санкції, і наші власні структурні обмеження, включно з дефіцитом кадрів та технологій, логістикою", - сказав він.

Кремлівський лідер також зазначив, що всі ці чинники впливають на рівень інфляції, яка з літа 2023 року зросла майже в чотири рази і вже четвертий рік поспіль перевищує чотиривідсоткову ціль Центрального банку Росії.

"Путін пояснив, що необхідно вчасно коригувати економічну політику, щоб закріпити та зміцнити позитивні тенденції."

При цьому російська влада приховує від публічної уваги третину федерального бюджету, оборот зовнішньої торгівлі, обсяги видобутку нафти і газу та інші ключові дані щодо економіки. Тепер Росстат не публікує й даних щодо інфляції за останній звітний місяць - вересень.

Як вважає фінансовий аналітик, член Ради НБУ у минулому Віталій Шапран, до старту гострого економічного занепаду РФ залишилося вже недовго - приблизно 6-9 місяців.

"З розчаруванням виявив, що наша українська експертна спільнота провалила іспит на експертність, коментуючи підвищення ЦБР своєї ставки до 21%. На фоні тупих цитувань мантри опричників персональної банкірші Путіна Набіулліної, що все це тільки заради боротьби з інфляцією, потрібно пояснити, що насправді робиться "під спідницею ЦБР", - пише він у Facebook.

Він зазначив, що різке підвищення процентної ставки Центрального банку Росії у 2024 році, на його думку, зумовлене критичним браком фінансування для ведення війни з боку російського лідера.

"Так влаштована їх система державних фінансів, що зазвичай найбільший провал в ліквідності федерального бюджету трапляється в першому кварталі. Якщо ціни на російську нафту будуть триматись на рівні близько 60 доларів, то в лютому-березні там взагалі маячать кричущі проблеми з дефіцитом рублів на виплати бюджетникам і військовим. От щоб цього не сталось, російських громадян і бізнес (позичальників) де-факто обклали додатковим податком. Від зростання рівня ставок як на дріжджах зростуть і доходи банків. Цей процентний синдром РФ вже переживала у 2022 році, але тоді, на вимогу промислових лобістів з ВПК та з видобувних галузей, процес згорнули, а точніше - відклали на чорний день", - пояснює Шапран.

Іншою причиною, чому Центробанк Росії вирішив підвищити процентну ставку, є труднощі з курсом рубля, зазначає Шапран.

"Російській Федерації вже давно бракує доларів і євро, а тепер ситуація ускладнилася ще й нестачею юанів. Народний банк Китаю міг би поліпшити ситуацію, збільшивши валютний своп для Центрального банку Росії, проте поки що він не проявляє бажання це робити, особливо після нещодавнього візиту європейських лідерів до Китаю," - зазначив він.

У монетарного податку в Російській Федерації існує й інша сторона питання: це нульовий прибуток Центрального банку Росії в 2025 році та зростання витрат на запозичення з боку Мінфіну. Проте обидва ці недоліки значно менші у порівнянні з перевагами, що виникають внаслідок підвищення чистого процентного доходу від державних банків. Крім того, Мінфін Росії сплачуватиме за своїми облігаціями лише через рік, тоді як позичальники державних банків можуть приносити доходи щомісяця. Таким чином, висока реальна процентна ставка не лише забезпечує тимчасову вигоду для доходів федерального бюджету, але й створює певний розрив у ліквідності на користь бюджетних установ, пояснює економіст.

"Я б охарактеризував це монетарне свято як вечірку, де алкоголь вживається в надмірних кількостях. Хоча війна отримає фінансову підтримку через 3-6 місяців, наслідки будуть відчутні вже через 6-9 місяців. Ця розплата виявиться у вигляді суттєвого уповільнення економіки Росії, і при низьких цінах на нафту це може призвести до тривалої економічної кризи в країні," - зазначає він.

За словами фахівця, той факт, що Путін увімкнув відразу два канали, котрі будуть тиснути на реальний сектор - підвищив податки і проценти за кредитами - вказує, що російська економіка вже захлинається у запитах військових і просто не тягне війну.

При цьому він вважає, що по мірі затягування економічного зашморгу на економіці РФ її влада може все-таки ставати менш категоричною у переговорах, або ж - вдаватися до старої своєї стратегії провокованого хаосу у різних куточках планети.