Децентралізація культурних процесів: врахування місцевих потреб у формуванні прав.
Профільне міністерство, парламентський комітет та місцеві громади підтримують ініціативи для покращення культурного середовища через активну комунікацію.
Реформа децентралізації, запущена у 2014 році, забезпечила місцеві органи влади значними повноваженнями та ресурсами, але водночас поклала на них величезну відповідальність за якість життя у громадах та їх культурний розвиток. Сьогодні процес формування спроможних територіальних громад відбувається в умовах повномасштабної війни та часткової окупації деяких регіонів.
У сучасних умовах локальна культура та місцева ідентичність сприймаються не лише як безцінний спадок, що потребує охорони, але й як потенційний ресурс для економічного зростання. Традиції та ремесла можуть перетворитися на культурні туристичні "магніти", які стимулюють розвиток регіону.
Культурна сфера охоплює не лише музику, танці, народні ремесла та творчі індустрії, а й інфраструктуру, яка повинна бути привабливою для населення. Для багатьох спільнот це стало справжнім викликом, адже виникло нагальне питання: в якій формі повинні функціонувати культурні установи, аби забезпечити свою привабливість.
Децентралізація в культурній сфері означає перерозподіл обов'язків та надання місцевим органам влади більшої автономії в управлінні культурною політикою. Це дозволяє врахувати специфічні потреби та особливості кожного регіону. Важливо, щоб держава гарантувала рівний доступ до культурних послуг для всіх населених пунктів, зокрема для малих і віддалених громад, усвідомлюючи їхні реальні потреби і запити.
Для ефективного ухвалення рішень щодо змін Міністерство культури та стратегічних комунікацій разом з комітетом Верховної Ради України з гуманітарних та інформаційних питань активізують комунікацію з регіонами. Одним із перших заходів стане проведення у Києві спільно з Проєктом USAID "ГОВЕРЛА" Всеукраїнського форуму на тему "Культурна децентралізація: виклики та перспективи реформи. Відновлення громад через культуру". Більше 100 громад з різних куточків України разом з державними службовцями, представниками громадськості та культурними діячами братимуть участь у розширеній публічній дискусії, спрямованій на упорядкування законодавчих норм у сфері культури.
При Міністерстві за підтримки ЮНЕСКО створено Офіс підтримки відновлення, який з-поміж іншого проводить оцінку ситуації та має на меті запропонувати нові моделі установ культури, які б вплинули на якісну зміну культурного ландшафту регіонів.
Директорка Департаменту відновлення та культурної реінтеграції деокупованих територій Міністерства культури та інформаційної політики України Діана Трима поділилася з Укрінформом основними напрямками та запитами щодо необхідних змін у законодавстві, що стосуються децентралізації культурних політик у громадах.
Передусім, мова йде про запит від громади на модернізацію управління мережею культурних установ. У 2020 році в Україні було введено новий адміністративно-територіальний поділ, в результаті чого з’явилися нові громади. Кожна з них має свої унікальні особливості і потреби, зокрема у розвитку культурного різноманіття. Формати надання культурних послуг можуть суттєво різнитися в залежності від соціальних груп, що проживають у цих громадах. Саме з боку громад сьогодні виникає попит на зміни в чинному законодавстві, щоб оновити нормативно-правову базу. Адже деякі документи не переглядалися протягом тривалого часу, а в інших вносилися лише окремі поправки, які не вирішують актуальні питання.
Дмитро Турчак, очільник Офісу підтримки відновлення при МКСК, підкреслює, що в даний момент спостерігається значний попит на культурні послуги з боку населення. Результати всеукраїнського опитування, яке було проведено фахівцями Офісу, виявили, що більшість жителів місцевих громад (82%) висловили потребу в цих послугах навіть під час повномасштабної агресії.
МКСК перетворюється на інститут, що обробляє ці запити, а за вказівкою комітету з гуманітарної та інформаційної політики збирає їх для формулювання нових законодавчих ініціатив. Крім того, було засновано додатковий механізм — Офіс підтримки відновлення при МКСК. Усі спільні ініціативи стануть основою для Стратегії розвитку культури, а також кожна з стратегій розвитку у громадах повинна включати розділ, присвячений культурному розвитку.
Ірина Констанкевич, перша заступниця комітету ВРУ з гуманітарної та інформаційної політики, зазначає, що зміна соціальних потреб населення вимагає впровадження нових культурних форматів та послуг. Громади потребують програм, які відповідатимуть їхнім специфічним запитам, зокрема, психологічної підтримки та інтеграції в життя вразливих груп. Культура стає ключовим інструментом для зміцнення соціальної згуртованості та сприяння самоідентифікації громадян.
За словами експерта, зміни у децентралізації наділяють громади широкими правами в управлінні культурною політикою. Це стимулює формування адаптованої мережі культурних установ, що гарантує доступність та різноманітність культурних послуг для всіх жителів.
Комітет Верховної Ради України, що займається гуманітарною та інформаційною політикою, має потенціал стати важливим гравцем у цьому процесі. Він може функціонувати як міст між державними структурами, міжнародними союзниками та місцевими громадами. Цей комітет здатний допомогти в залученні додаткових ресурсів, зокрема через гранти, для впровадження культурних ініціатив.
Метою нашого Комітету є не лише надання підтримки, але й створення умов, в яких громади зможуть втілювати свої культурні ініціативи, сприяючи стійкому розвитку та укріпленню соціальної згуртованості.
Діана Трима: Основна проблема полягає у браку кадрів, оскільки значна частина населення, особливо молодь, виїхала. Ця ситуація стосується не лише культурної сфери, а й інших секторів. Нам належить виконати величезну роботу з залучення, навчання, перепідготовки та повернення до галузі фахівців і молодих професіоналів.
Сьогодні ми можемо спостерігати численні позитивні приклади, коли громади активно беруть ініціативу в свої руки, реалізуючи сміливі рішення щодо змін і адаптації культурних установ. Однак існують також громади, які очікують на нормативні акти з боку центральних органів влади і не готові самостійно приймати рішення. Вони сподіваються, що міністерство візьме на себе всю відповідальність, адже не мають досвіду у самостійній діяльності.
Розглядаючи можливість розподілу повноважень щодо формування культурних політик на рівні громад, потрібно передбачити ризик спокуси занадто скоротити мережу закладів культури. Тому при формуванні державних нормативів і стандартів будемо такий ризик мінімізувати.
Діана Трима: На сьогоднішній день в Україні не існує державної субвенції для підтримки культурної сфери в регіонах. Усі заклади культури, такі як бібліотеки, клуби, музеї та мистецькі школи, фінансуються виключно з місцевих бюджетів, а відповідальність за надання культурних послуг лежить на органах місцевого самоврядування. Це означає, що, хоча держава встановлює норми щодо обов'язкової кількості культурних установ у населених пунктах, фінансування для їх утримання не передбачено. Однак, у разі змін або скорочення мережі культурних закладів, необхідно отримувати погодження від центрального органу виконавчої влади - Міністерства культури та інформаційної політики. Відповідно до статті 13 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", у сфері культури необхідно визначити мінімальні стандарти для забезпечення населення культурними послугами. Важливим кроком стане розробка законодавства, що враховує потреби місцевих громад. Обговорення критеріїв та мінімальних стандартів є предметом активних дискусій. Ми плануємо представити різні підходи: одні норми для національних закладів і інші для комунальних. Це питання потребує відкритого та сміливого обговорення.
Є ризик, що від громад будуть пропозиції не зберігати всі приміщення закладів культури окремо, а об'єднати на базі одного: наприклад, палацу культури чи бібліотеки. Такий запит диктує потреба ефективного використання коштів громади, зробивши акцент на якості, а не на кількості. Утримання будівель потребує значного ресурсу, і цілком раціональним може бути рішення щодо концентрації на розвитку культурних послуг, а не на бюджеті проїдання.
Все більше громади піднімають питання про необхідність переосмислення мережі бібліотек і їхнього використання. Сьогодні бібліотеки вже не можуть залишатися лише сховищами книг — зміни в способах надання послуг, зокрема через електронні формати, вимагають нових підходів. В Україні є безліч успішних прикладів, де бібліотеки перетворюються на відкриті простори для проведення культурно-освітніх заходів, роботи молодіжних клубів, ІТ-хабів та воркшопів, що значно підвищує їхню популярність. Отже, бібліотеки зберігають свою основну функцію, одночасно стаючи центрами залучення для місцевих жителів.
Діана Трима: Згідно з українським законодавством "Про культуру" та методичними вказівками щодо формування Центрів культурних послуг, ці установи представляють собою багатофункціональні публічні простори, які мають бути зручно розташовані в громаді, доступні для транспорту, а також забезпечені висококваліфікованим персоналом та сучасною матеріально-технічною базою. Вони повинні мати можливість надавати широкий спектр культурних послуг. Методичні вказівки передбачали, що такі центри повинні будуватися новими. Наразі ж вони створюються на основі існуючих закладів шляхом їх об'єднання. Відповідність новостворених центрів методичним рекомендаціям залежить від того, як громада реалізувала цей проєкт. Зрозуміло, що в умовах війни бюджетне фінансування для їх будівництва не виділяється, але громади, працюючи над стратегіями відновлення, можуть вже зараз почати розробку концепцій таких центрів, залучаючи партнерів, інвесторів та міжнародні донорські організації.
Культурна сфера охоплює не лише духовні аспекти, а й інфраструктуру, де надаються культурні послуги. Правильне проєктування таких об'єктів, їх концептуальне наповнення та кадрове забезпечення повинні формуватися з урахуванням потреб громад. Навіть в умовах війни багато місцевих спільнот задумуються над цими питаннями. Яскравим прикладом є Херсон, де, незважаючи на окупацію, культурне життя продовжувалося. Харків демонструє вражаючу активність у культурній сфері. Український Маріуполь, хоч і далеко від рідного дому, зберігає свою культурну спадщину через виставки та театральні постановки, поєднуючи культурні та освітні простори. На заході України Стрийська громада активно просуває свої туристичні принади, усвідомлюючи їхній потенціал. І це лише кілька прикладів. Важливо, щоб місцева управлінська команда розуміла, як розвивати культурну сферу. Отже, війна не зупиняє формування стратегічного бачення розвитку культури; навпаки, вона може стати потужним каталізатором для її становлення.
Діана Трима: Ми сьогодні всі маємо невидимі, ментальні травми, просто ступінь ушкодження різна. Культура - це фундамент соціальної реабілітації - простір для розвантаження, відпочинку та комунікації.
Велика кількість ветеранів повертаються в свої домівки. Окрім психолога та фізичної реабілітації, їх можна і потрібно повертати до життя через культуру! Однак, не через культурні заклади радянського зразка. Культурні послуги мають відповідати викликам та потребам людей зараз.
Діана Трима: Форум відкриває нову етап активного діалогу та створює платформу для об'єднання громад. Його метою є демонстрація успішних практик та заохочення тих, хто ще не готовий до змін. У процесі розробки Стратегії розвитку культури важливо, щоб усі голоси були почуті. Також важливо, щоб ця комунікація відбувалася за участю та під керівництвом відповідного комітету і МКСК, який здатен надати методичну підтримку.
Після завершення форуму, щоб покращити спілкування з громадами, ми організували кілька виїзних зустрічей у регіонах. Це дозволить обговорити спірні моменти та розбіжності. Наступним етапом стане фіксація ухвалених рішень.
Цей процес є довгим і вимагає зусиль; його не можна завершити миттєво. Нам необхідно встановити активний діалог. Я вважаю, що відкритість, обмін досвідом та співпраця є найкращими шляхами для досягнення наших цілей. Ми не можемо витрачати роки на це, тому давайте діяти вже сьогодні.
