Чи доцільно інвестувати в декомунізацію в умовах війни, і які витрати це передбачає для місцевої громади?
Декомунізація — це фактично невеликі суми. Якщо певна міська рада не має наміру використати ці кошти для корупційних схем, а справді прагне провести очищення, то витрати виявляються мінімальними.
Про це в інтерв'ю ТСН розповів Вадим Поздняков -- голова ГО "Декомунізація України", який понад 10 років займається питаннями декомунізації та деколонізації.
"Кожне місто має своїх комунальних працівників. По-перше, вони вже отримують зарплату. Також є необхідна техніка. Існують деякі великі пам'ятники, для яких знадобилися певні витрати. В основному ж, все зводиться до заправки техніки бензином, відправлення комунальників на роботу та очищення території. Це потребує зовсім небагато фінансових ресурсів. Більш того, я знаю безліч випадків, коли діючі військові самостійно оплачували демонтажі з власних коштів, лише щоб у їхніх містах, поки вони служать на фронті, не залишалося таких проблем", — поділився своїми спостереженнями Поздняков.
За його словами, декомунізацію треба проводити обов'язково, тим більше в часи такої великої війни.
"Краще менше висадити тюльпанчиків міською радою, не запускати фонтани, десь зекономити, але це зробити в комплексі, це має бути обов'язково. Перереєстрація в межах деколонізації взагалі безкоштовноа. Це спеціально зроблено, щоб не виникало таких питань. Тобто державі тут не треба треба витрачати тут гроші", -- каже деколонізатор.
Ціни на таблички для будинків становлять певну суму, проте, за інформацією Позднякова, це всього лише кілька сотень гривень.
"І ніхто не має обов'язку робити це відразу ж після зміни назви. Я чув випадки, коли люди, дізнавшись про перейменування своїх вулиць, негайно починали замовляти нові таблички, адже не бажали залишатися з такою назвою," – поділився своїми спостереженнями Поздняков.
