Червоні межі України та Польщі: як історичні суперечки впливають на українсько-польські зв’язки.

Істотні кроки у розв'язанні конфлікту очікуються вже наступного літа

Червоні межі України та Польщі. Свідків подій, що відбувалися 80 років тому на Волині, практично не залишилося, проте ця тема продовжує викликати активні дискусії. Український інститут національної пам'яті оголосив про плани проводити пошукові роботи, пов'язані з жертвами Волинської трагедії, у відповідь на запити польських громадян. Польська сторона постійно ставить такі вимоги, навіть погрожуючи заблокувати процес вступу України до Європейського Союзу. Як історичний конфлікт впливає на українсько-польські стосунки і які кроки робляться для його вирішення – дізнавалася журналістка "5 каналу" Марія Дрозд.

Події, що сталися у 1943-44 роках і отримали назву Волинська трагедія, вже протягом багатьох років викликають жваві історичні дебати. В той час відбувалися взаємні етнічні чистки, які здійснювали як Українська повстанська армія, так і польська Армія Крайова. Досі немає єдності в оцінках кількості загиблих. В Україні висловили готовність до вирішення історичного протиріччя. 2 жовтня Інститут Національної пам'яті оголосив про намір розпочати роботи з пошуку вже в наступному році.

"УІНП схиляється до рішення піти назустріч інтересам громадян Польщі та у порядку виключення безпосередньо взяти на себе роль координатора у проведенні пошукових робіт на запит польських громадян із запрошенням польської сторони в ролі спостерігача. Тож, у разі отримання від польських громадян необхідних уточнень щодо локалізації потенційних місць пошуку ми будемо старатися допомогти їм, попри війну і складну економічну ситуацію", - заявив голова Українського інституту національної памʼяті Антон Дробович.

Про готовність обговорити це питання висловився також керівник Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга під час свого візиту до Польщі.

"Ми обговорили конкретні технічні аспекти, а не політичні, щоб нарешті знайти рішення щодо ексгумацій, що вже тривалий час ускладнює наш політичний діалог. Не повинно бути жодних політичних бар'єрів. Приємно відзначити, що існує взаєморозуміння та прагнення діяти в конструктивному напрямку. Минуле, яким би складним воно не було, не повинно загрожувати нашій здатності протистояти спільним викликам і будувати майбутнє в рамках євроатлантичної спільноти", - заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

"Мені підтвердили, що питання буде вирішено. Ми прагнемо цього не для конфлікту з Україною, а лише для того, щоб польсько-українська дружба та єдність були поза межами цієї неприємної ситуації," - зазначив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.

Та, вочевидь, відмовлятися від цієї теми західним сусідам непросто. Польські ЗМІ чи не щотижня рясніють гострими заголовками. Ще влітку прем'єр-міністр Дональд Туск ошелешив заявою: Україна не отримає членства в ЄС без згоди Польщі, доки не розв'яже волинське питання. А нещодавно тамтешнє МЗС попередило, що тему ексгумації жертв розглядатимуть на початку переговорів з Україною про вступ.

"Ми не намагаємося шантажувати Україну; ми лише наголошуємо на необхідності дотримання європейських принципів у їхній поведінці. Сподіваюся, що врешті-решт ми знайдемо спільну мову з цього питання. Наша мета не полягає в помсті чи покараннях; ми лише прагнемо гідно поховати наших предків", - заявив заступник Міністра закордонних справ Польщі Теофіл Бартошевський.

"Це історія постійних політичних маніпуляцій на цій темі. Це просто спосіб вигравати вибори. Немає інших причин чому з 2019 року, коли президенти Дуда і Зеленський домовились. Немає інших причин чому цей конфлікт пам'яті не був розв'язаний в конструктивному руслі", - каже історик, публіцист, журналіст Олександр Зінченко.

Очікується, що значні зміни відбудуться вже наступного літа. В Українському інституті національної пам'яті зазначають, що оскільки питання не вирішується на рівні державних структур, інститут буде реагувати на запити окремих громадян Польщі. Для цього перед початком дослідницьких робіт було вирішено підготувати та оприлюднити алгоритм звернення українською та польською мовами. Крім того, вони запропонували Кабінету Міністрів виділити державні кошти для цієї мети.

Марія Дрозд, "П'ятий канал"

Нагадаємо, що нещодавно в Польщі висловили занепокоєння стосовно позиції українських політичних діячів щодо ексгумації жертв Волинської трагедії. Це викликало розчарування у Варшаві, і польське Міністерство закордонних справ "має намір вжити конкретні заходи". Зокрема, МЗС Польщі "розробляє стратегію", щоб вплинути на Київ, використовуючи своє майбутнє головування в Європейському Союзі.

Досліджуйте також: Ініціатива польського міністра щодо передачі Криму під контроль ООН та організації референдуму - які були реакції в Україні.

Огляньте також: