Активність проросійських хакерів щодо Південної Кореї зросла після того, як війська КНДР прибули до Росії.
Кібератаки проросійських хакерських груп проти Південної Кореї почастішали після того, як КНДР відправила свої війська до Росії для ймовірної участі у війні проти України.
Про це повідомив офіс президента Південної Кореї Юн Сук Йоля. Також у заяві зазначено, що офіс провів екстрену міжвідомчу нараду після нещодавніх атак проти деяких урядових і приватних вебсайтів.
"Заява президентського офісу повідомляє, що кібератаки, здійснені проросійськими групами хакерів-активістів, мали місце sporadically в минулому. Однак, їх частота зросла після того, як Північна Корея розмістила свої війська в Росії та почала брати участь у конфлікті в Україні."
Офіс президента не розкрив імен конкретних хакерських угруповань, проте підкреслив, що не отримано інформації про серйозні втрати внаслідок атак, за винятком короткочасних збоїв. Уряд має намір зміцнити свої можливості для реагування на подібні загрози.
Офіційне повідомлення з Сеула з'явилося через місяць після того, як Сполучені Штати заблокували кілька десятків доменів, які використовувалися російськими розвідниками та їхніми пособниками для збору інформації про громадян США.
Зокрема Міністерство юстиції США звинуватило хакерів або злочинних довірених осіб, які працюють на підрозділ ФСБ Callisto Group, що вони захопили домени у веб мережі в межах "тривалої та складної фішингової кампанії" та ймовірно викрадали інформацію з комп'ютерів і електронних листів від різних фізичних та юридичних осіб, зокрема бізнес-компаній у США, колишніх співробітників розвідки, міноборони США, енергетики, державного управління, а також військових підрядників США.
"З метою викрадення конфіденційних даних американців, російський уряд розробив цю схему, яка використовує, на перший погляд, легітимні електронні поштові аккаунти для того, щоб обманом підштовхнути жертв до розкриття своїх облікових даних," – зазначила на той момент заступниця Міністерства юстиції США Ліза Монако.
Також у вересні цього року внутрішня розвідка Німеччини попередила про кібергрупу, пов'язану з російською військовою розвідкою, яка, за її словами, здійснювала атаки в Україні та країнах НАТО.
Південна Корея, Україна та західні держави неодноразово висловлювали занепокоєння, спираючись на інформацію своїх розвідувальних служб, що Північна Корея направила приблизно 10-12 тисяч своїх військовослужбовців до Росії з метою можливого залучення до бойових дій проти України.
Під час саміту Європейської політичної спільноти в Будапешті, який відбувся 7 листопада, президент України Володимир Зеленський повідомив, що деякі війська Північної Кореї вже були залучені до бойових дій проти українських сил у Курській області Російської Федерації.
"Військовослужбовці армії Північної Кореї зараз перебувають на території Російської Федерації... а саме в Курській області", - сказав Зеленський журналістам, оцінивши їхню кількість в 11 тисяч.
"Частина цих військ вже брала участь у бойових діях проти українських військових. Так, уже є втрати", - додав він, маючи на увазі втрати серед північнокорейських солдатів. Зеленський назвав це ескалацією війни Росією, адже війська КНДР воюють на європейській землі.
У той же час, 8 листопада Кремль не дав жодних коментарів щодо висловлювань Зеленського та не підтвердив інформацію про участь військ Північної Кореї у бойових діях на стороні російської армії проти України.
"Це питання має пряме відношення до процесу проведення спеціальної військової операції, тому його слід направити до Міністерства оборони," -- зазначив речник Кремля Дмитро Пєсков.
У відповідь на розгортання солдатів КНДР в Росії, Сеул посилив контакти з НАТО і США, вважаючи дії Пхеньяна прямою загрозою національній безпеці Південної Кореї.
Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль 7 листопада підкреслив, що Сеул не відкидає можливість прямого постачання зброї Україні. Він також зазначив, що питання Північної Кореї обговорювалося під час телефонної розмови з Дональдом Трампом, який недавно здобув перемогу на президентських виборах у США.
"Зараз, виходячи з активності Північної Кореї, ми будемо поетапно адаптувати нашу стратегію підтримки, – зазначив Юн, країна якого традиційно дотримується політики утримання від постачання зброї в зони конфлікту. – Це свідчить про те, що ми не відкидаємо варіант можливого надання озброєння."
