83 роки тому в Києві стався вибух Успенського собору: у соціальних мережах опублікували архівні знімки.
3 листопада 1941 року Київ пережив одну з найстрашніших трагедій у своїй історії: був зруйнований Успенський собор Києво-Печерської лаври, який вважався одним із найвизначніших православних храмів Східної Європи. Ця подія, що сталася на тлі Другої світової війни, досі залишається однією з найбільших таємниць в історії української столиці.
У Telegram-каналі спільноти "Київ Історичний" опублікували архівні знімки знищеного храму. OBOZ.UA запрошує повернутись до питань, хто відповідальний за цей злочин і хто смів знищити святиню українського народу.
Успенський собор: сумна епопея його минулого
83 роки тому, 3 листопада 1941 року, Києво-Печерську Лавру сколихнула катастрофа - від вибуху обвалився Успенський собор, головна святиня, побудована ще у XI столітті. Ця руйнівна подія залишила по собі купи уламків фресок, мозаїк та різьблених елементів, які вкрили монастирське подвір'я. Вибух був настільки потужним, що завдав непоправних втрат не лише собору, але й іншим історичним будівлям комплексу.
Перед вибухом Успенський собор був відвіданий представниками нацистського режиму разом із словацьким диктатором Йозефом Тісо. Лише через дві години потужний вибух перетворив територію Лаври на зону катастрофи. Ця трагедія сталася всього через два місяці після того, як Київ був окупований нацистами, і залишається однією з найбільш таємничих глав в історії міста.
Хто ж став причиною руйнування храму?
Згідно з однією з теорій, вибух міг бути спланований радянськими спецслужбами, оскільки перед своїм відступом радянські сапери замінували деякі споруди монастиря. Проте представники НКВС спростували будь-яку причетність агента Івана Кудрі, який у Києві був відомий під ім'ям "Максим". Розсекречені матеріали СБУ вказують на те, що в той період Кудря не мав необхідних засобів і ресурсів для здійснення такого великомасштабного вибуху.
Існує інша версія, яка свідчить, що вибух міг бути наслідком дій німецького керівництва. Цю гіпотезу підтверджують свідчення Альберта Шпеєра, особистого архітектора Гітлера, котрий згодом став міністром озброєнь у Німеччині. За його словами, він чув від Геббельса, що вибух був організований "Імперським комісаром в Україні" Еріком Кохом з метою знищення цього символу української культури.
Існує також альтернативна версія, що стосується участі у підриві центрального апарату НКВС, який функціонував у Києві, незалежно від місцевих агентів. Згідно з цією гіпотезою, агентура могла отримати безпосередній наказ з Москви або ж спровокувати вибух за допомогою радіосигналу. Незважаючи на ці припущення, остаточні докази щодо організаторів цієї трагедії відсутні, і дебати про справжніх виконавців вибуху продовжуються й сьогодні.
Відновлення церкви
Після завершення Другої світової війни Успенський собор залишався в руїнах. Лише у 1998 році розпочалася його відбудова. Символічним стало те, що перша цеглина була закладена 21 листопада – у день вшанування Архістратига Михаїла. Відновлення цього важливого об'єкта культури очолив відомий український архітектор Олег Граужис, який намагався максимально зберегти історичний вигляд храму XVIII століття.
24 серпня 2000 року, в день, коли Україна святкує свою Незалежність, відбулася освята нового Успенського собору. Ця подія стала важливою віхою для православної спільноти, оскільки повернення цієї святині мало не лише архітектурне, але й значне духовне значення. Тепер оновлений собор є символом витривалості та духовного відновлення України.
Сьогодні Успенський собор продовжує бути значущим релігійним осередком та відомою архітектурною пам'яткою, приваблюючи як місцевих жителів, так і туристів з різних куточків планети.
Як зазначалося в OBOZ, під час Другої світової війни Київ залишався під німецькою окупацією більше двох років. Якщо ви хочете дізнатися, як виглядав центр столиці у 1942 році, переходьте за цим посиланням.
